Шахов Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шахов Сергій Володимирович
Shahov SV.JPG
Народився 7 травня 1975(1975-05-07) (43 роки)
селище Саяк, Джезказганська область, Казахська РСР)
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ, Україна
Діяльність політик
Alma mater Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь Кандидат юридичних наук
Посада Народний депутат України
Партія Наш край
Батько Шахов Володимир Миколайович
Мати Шахова Валентина Миколаївна
Сторінка в Інтернеті shahov.com.ua
Україна Народний депутат України
VIII скликання
депутатська група Воля народу 6 вересня 2016

Шахов Сергій Володимирович на сайті Верховної Ради України

Сергій Володимирович Шахов (нар. 7 травня 1975(19750507), селище Саяк, Джезказганська область, Казахська РСР) — український політик, громадський діяч та підприємець. Народний депутат України VIII скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Шахов народився 7 травня 1975 року в казахському селищі Саяк, яке входило до складу Джезказганської області (нині Карагандинська). У 1976 р. його сім'я переїхала до міста Брянка, а через десять років, у 1986-у, оселилася в Стаханові[1].

Освіта[ред. | ред. код]

У період з 1990 по 1993 Шахов навчався в ПТУ № 21 міста Брянки, де здобув фах повара-кондитера[1]. У 2005 році закінчив Університет економіки і права КРОК, де навчався за спеціальністю «правознавство»[2]. У 2011 році отримав диплом магістра Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого[1]. Того ж року закінчив навчання у Луганському Богословському Університеті на честь Архістратига Михаїла, де вивчав богослов'я[2]. 2012-го освоїв спеціальність «державне управління» в Харківський регіональному інституті державного управління при Президентові України[2].

Професійна і підприємницька дільність[ред. | ред. код]

Перший трудовий досвід Шахов здобув у 1993 році, працюючи торговим представником ВАТ «Марічка». У 1996 отримав посаду заступника директора з продажів у ВАТ «Руслан», на які працював протягом наступних восьми років, до 2004. З 2007 по 2011 роки працював заступником директора ВАТ «Юридична фірма РИМ». Після цього став керівником компанії «Луганська промислова група»[1][2].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Заснував стахановську міську громадську організацію «Добродій», яка займалася наданням благодійної допомоги інтернатам, середнім загальноосвітнім школам і гімназіям, дошкільним навчальним закладам, лікарням та спортивним організаціям. Також Сергій Шахов є засновником та главою Всеукраїнської громадської організації «Народна довіра». У 2011 році був нагороджений Всеукраїнською благодійною організацією «Український фонд культури»[1].

У травні 2014 політик передав військовослужбоцям Чернігівського прикордонного загону 100 бронежилетів п'ятого рівня захисту[3]. У червні став ініціатором проведення круглого столу в місті Луцьк, на якому обговорювали проблеми переселенців, які прибули на Волинь із Донбасу. До його проведення були залучені представники місцевої влади, громадські організації та волонтери[4]. Під час війни на Донбасі волонтери організації «Народна довіра» допомогли переселити із зони конфлікту понад 200 сімей[1].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У березні 2006 р. Сергій Шахов був обраний депутатом Луганської обласної ради п'ятого скликання[2].

8 грудня 2010 став членом виконавчого комітету Стахановської міської ради[1].

Під час проросійських виступів весною 2014-го, Сергій Шахов виступив ініціатором проведення круглих столів на тему: «Як об'єднати країну»[1].

Надає фінансову допомогу добровільним батальйонам Національної Гвардії.

С. Шахову вдалося врятувати життя льотчику, який брав участь в бойових діях в зоні АТО. 17 серпня винищувач був атакований ракетою терористів в районі Самсонівки[5]. Крім того, Сергій Шахов активно піклується про здоров'я поранених солдат, які перебувають на лікуванні в київському Центральному військовому госпіталі[6].

17 липня 2016 року відбулися проміжні вибори до Верховної Ради, на яких обиралися народні депутати на п'яти одномандатних мажоритарних виборчих округах, у тому числі й на 114-у. До складу округу входили Біловодський, Марківський, Міловський, Новопсковський, Станично-Луганський, Новоайдарський і частково Слов'яносербський райони Луганської області. Всього у виборах взяли участь 107 кандидатів, однак головна боротьба розгорнулася між самовисуванцем Валерієм Мошенським, кандидатом від партії «Наш край» Сергієм Шаховим та представником «Опозиційного блоку» Борисом Лебедєвим[7]. Під час передвиборної кампанії представники благодійного фонду «Наш край» роздавали соціальні картки, які давала право пріоритетної участі у соціальних програмах фонду «Наш край» та громадського об'єднання «Захист селян». Конкуренти Шахова розцінили такі дії як підкуп виборців[7]. Сергій Шахов переміг, отримавши 37,6 % голосів виборців[8].

7 лютого 2017 року Сергій Шахов вступив до депутатської групи «Воля народу»[9].

Обнальщик Януковича та Роднюля.

Інциденти[ред. | ред. код]

10 листопада 2016 охорона Сергія Шахова повідомила київську поліцію про те, що автомобіль в якому перебував нардеп, переслідували. Правоохоронці, які прибули на виклик, затримали трьох осіб, які пересувалися на авто марки «Мерседес». За інформацією поліції, ці особи мали при собі два пістолети та показали документи, що засвідчують їх відношення до полку особливого призначення «Миротворець». В результаті інциденту, правоохоронці відкрили два кримінальні провадження за статтями 263 (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами) та 182 (порушення недоторканості особистого життя). Сам політик назвав подію замахом на його життя[10].

13 липня 2018 року, під час мітингу працівників державних шахт, які вимагали погашення заборгованості по заробітній платі, біля будівлі міністерства енергетики між Шаховим і міністром Ігорем Насаликом стався конфлікт із застосуванням сили[11].

16 серпня 2018 ввечері побився в ефірі телеканалу «Прямий» з нардепом Ігорем Мосійчуком (Радикальна партія Ляшка). Конфлікт почався зі слів Шахова, що Мосійчуку не варто відвідувати гей-паради, після чого той піднявся зі свого місця, підійшов до Шахова і став наполегливо вимагати вибачень, обіцяючи, що «буде, як із Сергієм Лещенком». Після обміну образами Шахов ударив Мосійчука, той упав, а піднявшись, замахнувся на колегу палицею. Ведуча Світлана Орловська припинила з'ясовування стосунків. Пізніше Шахов і Мосійчук побилися вдруге в ліфті офісу телеканалу «Прямий»[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и «Шахов Сергей Владимирович.» (рус.). Лівий берег. 2 серпня 2016. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 14 липня 2018. 
  2. а б в г д «Шахов Сергій Володимирович.». Слово і Діло. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 14 липня 2018. 
  3. «Лидер "Народного доверия" передал черниговским пограничникам 100 бронежилетов.» (рус.). Інтерфакс-Україна. 23 травня 2014. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 14 липня 2018. 
  4. «Волынь с открытым серцем принимает людей из Восточной Украины - Сергей Шахов.» (рус.). Інтерфакс-Україна. 16 червня 2014. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 14 липня 2018. 
  5. http://politrada.com/news/material/id/36996
  6. http://www.ukrinform.ua/ukr/news/sergiy_shahov_peredav_na_potrebi_golovnogo_viyskovogo_klinichnogo_shpitalyu_pobutove_obladnannya_1963550
  7. а б «Выборы- 2016: деньги и подарки - лучшая агитация.» (рус.). Укрінформ. 6 липня 2016. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018. 
  8. «ЦВК завершила встановлення результатів проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року.». Укрінформ. 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018. 
  9. Депутат Ради Шахов увійшов до групи "Воля народу". ukranews.com. Українські новини. 2017-02-07. 
  10. «Полиция Киева открыла дело по факту вмешательства в частную жизнь нардепа Шахова.» (рус.). Інтерфакс-Україна. 11 листопада 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 14 липня 2018. 
  11. «У здания Минэнергоугля произошла стычка между министром Насаликом и нардепом Шаховым.» (рус.). Інтерфакс-Україна. 13 липня 2018. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018. 
  12. Нардепи Сергій Шахов та Ігор Мосійчук побилися в прямому ефірі // Zaxid.net. — 2018. — 16 серпня.

Посилання[ред. | ред. код]