Шахраї (фільм, 1955)
Шахраї/Шахрайство | |
|---|---|
| італ. Il bidone | |
 Італійський постер до фільму | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Федеріко Фелліні |
| Сценаристи | |
| У головних ролях |
Бродерік Кроуфорд Річард Бейсгарт Франко Фабріці |
| Оператор | Отелло Мартеллі |
| Композитор | Ніно Рота |
| Художник | Dario Cecchid |
| Кінокомпанія |
|
| Дистриб'ютор | Titanus[d] і Netflix |
| Тривалість | 112 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |
 Італія Франція |
| Рік | 1955 |
| Дата виходу |
9 вересня 1955 (Венеція) 7 жовтня 1955 (Італія) |
| IMDb | ID 0047876 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Шахраї у Вікісховищі | |
«Шахраї» (також «Шахрайство»; італ. Il bidone, від розмовного італ. bidonata — ошуканство, шахрайство[1]) — фільм-драма 1955 року, поставлений режисером Федеріко Фелліні. Прем'єра стрічки відбулася 9 вересня 1955 на Венеційському кінофестивалі, де вона брала участь в основній конкурсній програмі.
Сюжет[ред. | ред. код]
Дрібні шахраї — п'ятдесятирічний Аугусто (Бродерік Кроуфорд) і двоє його молодих подільників, «Пікассо» (Річард Бейсгарт) й Роберто (Франко Фабріці), — подорожують по селах Італії і провертають афери різного ступеня винахідливості. Суть однієї з таких афер полягає в тому, щоб переконати селянина, або селянку, що на його, або її землі ще з воєнних часів закопаний скарб разом із трупом убитої людини. На очах у власника землі шахраї викопують скарб (фальшивий) та людські кістки, заздалегідь підкинуті співучасником. Аугусто переодягнутий в «монсеньйора» — папського прелата, який нібито має особливе доручення залагодити цю делікатну справу; «Пікассо» грає роль юного абата, а Роберто виступає водієм. У «монсеньйора» нібито є заповіт убивці, що розкаявся, який передає скарб власникові землі за умови, що той замовить 500 служб у порятунок душі померлого. Кожна служба коштує 1000 лір; селянинові не терпиться оволодіти скарбом, він щедро платить одразу — і справу зроблено. Суть іншої афери в тому, щоб переконати мешканців нетрів, ніби їх переселяють в нові будинки. Але щоб потрапити до списку щасливчиків, потрібно внести передоплату. Шахраї не гребують обманювати навіть заправників на станціях, залишаючи їм у заставу фальшиві хутра.
У більшості випадків герої хитрують, пересилюючи сором і приниження не через те, що їм доводиться оббирати жебраків, а тому що вони мріють працювати на вищому рівні. «Пікассо», талановитий художник, утримує сім'ю. Він щасливо живе з дружиною Ірис (Джульєтта Мазіна) і маленькою дочкою, приховуючи від них джерела доходу. За вечерею в компанії друзів «Пікассо» Ірис починає здогадуватися, звідки у її чоловіка беруться гроші. «Пікассо» до смерті наляканий самою лише думкою про те, що Ірис може його покинути. Роберто цікавиться лише жінками, особливо — літніми, за умови, що у них є гроші і він зуміє отримати якусь вигоду.
Аугусто ж відчуває наближення старості, розуміючи, що на відміну від молодих подільників, усе його життя зазнало краху. Він неодружений, проте у нього є донька-студентка, з якою він майже не бачиться. Одного разу він запрошує доньку пообідати з ним у селі. Після цього вони йдуть в кіно. Там Аугусто упізнають двоє людей, що постраждали від його витівок: його заарештовують на очах у доньки. Через рік, вийшовши з в'язниці, він повторює аферу з «монсеньйором»; цього разу — з іншими подільниками. Він намагається переконати їх, що йому не вистачило духу забрати гроші в обдурених: на самій же справі він приховав куш з надією віддати його доньці на навчання. Поплічники знаходять в Аугусто гроші, б'ють його і скидають в канаву. Залишившись сам, він намагається вибратися на дорогу, але це йому не під силу.
У ролях[ред. | ред. код]
| • Бродерік Кроуфорд | … | Аугусто |
| • Річард Бейсгарт | … | «Пікассо» |
| • Франко Фабріці | … | Роберто |
| • Джульєтта Мазіна | … | Ірис |
| • Сью Еллен Блейк | … | Анна |
| • Ірен Чефаро | … | Маріса |
| • Лорелла Де Лука | … | Патриція |
| • Альберто де Амічіс | … | Рінальдо |
| • Джакомо Габріеллі | … | барон Варгас |
| • Ріккардо Гарроне | … | Ріккардо |
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію — Федеріко Фелліні, Енніо Флайано, Тулліо Пінеллі
- Режисер-постановник — Федеріко Фелліні
- Оператор — Отелло Мартеллі
- Композитор — Ніно Рота
- Монтаж — Маріо Сарандреї, Джузеппе Вері
- Художник-постановник — Даріо Чеккі
- Художник-декоратор — Массіміліано Капріччілі
- Художник по костюмах — Даріо Чеккі
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
| Список нагород та номінацій[2] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Дата церемонії | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | 1955 | Золотий лев | Шахраї | Номінація | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ О.В.Дмитрієв, Г.В.Степаненко. Словник: Італійсько-український, українсько-італійський. — К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. — С. 37. — ISBN 966-569-110-4.
- ↑ Нагороди та номінації фільму Шахраї на сайті IMDb (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 387—390. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шахраї (фільм, 1955) |
Шахраї на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 13.03.2017)- Шахраї на сайті MYmovies.it (італ.)
(станом на 13.03.2017)
|
| |||||||||||||||||||
