Шахта «Ювілейна» (Кривбас)
 | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| 48°02′13″ пн. ш. 33°27′54″ сх. д. / 48.03694444447177858° пн. ш. 33.46500000002777853° сх. д.Координати: 48°02′13″ пн. ш. 33°27′54″ сх. д. / 48.03694444447177858° пн. ш. 33.46500000002777853° сх. д. | |
| Галузь | Залізорудна промисловість України |
| Власник | DCH |
| Оператор | ПрАТ «Суха Балка» |
| Виробнича потужність | 2,25 млн тонн агломераційної руди на рік |
| Корисні копалини | залізна руда |
| Рік будівництва | 1975 |
| Технологічні характеристики | |
| Тип | залізний рудник |
| Спосіб розроблення | підземний |
| Поклад | кілька роз'єднаних стовпоподібних рудних тіл |
| Основні горизонти | 860, 940 і 1020 м |
| Глибина розробки | 1530 м |
| Запаси | |
| Родовище | Криворізький залізорудний басейн |
  Шахта «Ювілейна»  Шахта «Ювілейна»  | |
Шахта «Ювілейна». — залізорудна шахта в м Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна. Входила до складу рудоуправління ім. ХХ партз'їзду виробничого об'єднання «Кривбасруда», зараз — ПАТ «DCH Суха балка» з видобутку залізної руди Криворізького залізорудного басейну підземним способом.
Проектна потужність шахти 2,3 млн тонн багатої руди.
Очисні роботи ведуться на гор. 860 м, 940 м і 1020 м.
В 1997 році видобуто 2057 тис.тонн руди з вмістом заліза 56,4 %.
Побудована в 1975—1980 для ведення гірничих робіт на глибині до 1,5 км замість шахт «Центральна» та «Південна».
Шахта «Ювілейна» розробляє кілька роз'єднаних стовпоподібних рудних тіл, які нижче горизонту 940 м зливаються, утворюючи одну поклад завдовжки до 1300—1700 м і потужністю від 10-15 до 55 м. Кут падіння основного і паралельних покладів 56 °. Висячий бік родовища складний мартитовими і силікатно-карбонатно-магнетитовими роговиками міцністю 160 МПа, а лежачий бік — кварцово-серициту-хлоритовими сланцями міцністю 120—140 МПа.
Ствол шахти «Ювілейна» пройдено на глибину 1530 м, а шахти «Центральна» — 1370 м. Підготовчі роботи ведуться на горизонті 1340 м, а гірничо-капітальні — 1420 і 1500 м. Відпрацювання 67 % запасів руди на шахті «Ювілейна» проводиться поверхово-камерною системами розробки та 33 % — підповерхового-камерними з відбійкою руди вертикальними віялами глибоких свердловин на горизонтальну підсічку. Висота відпрацьовується поверху 80 м.
Виробнича потужність 2,25 млн т агломераційної руди на рік.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- І. Я. Сова, «Відомості Академії гірничих наук», № 2'1998.