Шахунья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Шахунья
Памятник строителям железной дороги в городе Шахунья.JPG
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 57°40′29″ пн. ш. 46°37′15″ сх. д.H G O

Країна Росія
Статус Адміністративний центр міського округу
Область Нижньогородська область
Міський округ місто Шахунья
Глава адміністрації Романюк Володимир Іванович[2]
Дата заснування 1921
Місто з 1943
Висота центру 152,2  м
Клімат Помірно континентальний клімат
Офіційна мова російська
Населення 20 499  (2014)
Національний склад росіяни (96,6 %)[1]
Конфесійний склад православні
Катойконім рос. Шаху́нец
рос. Шаху́нка
рос. шаху́нцы
Часовий пояс UTC+4
Телефонний код 83152
Поштовий індекс 606 910
Автомобільний код 52, 152
ОКАТО 22258000000
GeoNames 496012
Офіційний сайт shahadm.ru  (рос.)
Шахунья. Карта розташування: Росія
Шахунья
Шахунья
Шахунья (Росія)
Шахунья. Карта розташування: Нижньогородська область
Шахунья
Шахунья
Шахунья (Нижньогородська область)

Шахунья — місто1943[3]) в Нижньогородській області, Росії. З 2011 року адміністративний центр міського округу[4].

Засноване у 1921 році як поселення будівельників залізничної колії Нижній Новгород — Котельнич. З 1933 по 2011 року Адміністративний центр Шахунського району.

У вересні 2013 року міський округ віднесений до районів з низьким рівнем соціально-економічного розвитку[5]. ВАТ «Молоко» є містоутворюючим підприємством, в загальному обсязі відвантаженої продукції частка цього підприємства становить 44,3%[6]. Входить до списку міст проекту «Безпечне місто»[7].

Історія[ред. | ред. код]

У 1870 року починок Шахунья нараховував сімнадцять жителів. Дрібне переселення в цю місцевість почалося в тридцятих роках XIX століття з переводу державних селян з ряду місць Костромської губернії[8]. В 1921 році засновано пристанційне селище, де розташувалися будівельники залізниці Нижній Новгород — Котельнич[9]. За період з 1923 по 1927 рік збудовано залізничне депо, вокзал та електростанція. Вулиця Комінтерну яке йде уздовж колій забудована однотипними будинками, за якими ще довго стояв густий ліс. В 1926 році населення становило до трьохсот осіб[9].

У роки Другої світової війни значення поселення зросло і 21 жовтня 1943 селищу присвоєно статус міста[9]. Відкрито нові підприємства деревообробки, харчової промисловості, художня фабрика (випускає швейні, ткані вироби тощо.) [8]. Одразу після війни місто перетворилося на великий промисловий та торговий центр півночі області[9].

У 1970-х роках Шахунья стала містом новобудов[8]. У 1972 році на околиці міста засновано завод з виробництва сухого знежиреного молока[8]. У радянські роки продукція цього заводу вийшла на світовий ринок та продавалася в Нідерландах, Польщі та Афганістані[8]. У центрі будуються п'ятиповерхові житлові будівлі — хрущовки, обживаються окраїни[8]. Вигляд міста змінили широкі зелені вулиці.

У середині 1990-х побудована православна церква міста. В період економічної кризи 1990-х років закрилося безліч підприємств та частина населення виїхала в пошуках роботи.

В 2009 році побудована вулиця з однотипних одноповерхових будинків для заселення молодими сім'ями на південно-західній околиці міста. У 2012 році було вирішено повторити досвід та побудувати район «Південний»[10] вздовж Яранського шосе.

Походження назви[ред. | ред. код]

Місто Шахунья отримав назву від прилеглого села, яке, в свою чергу, названа на честь річки[8]. Назва річки пішла від давньоруського «шаха» — обман, виходить, що «Шахунья» — «обманщиця»[8]. А пояснюється це тим, що біля річки були торф'яні берега, які легко розмивала вода в дощ або повінь. Варто було жителям перекинути мости, як наступного ж сезон річка змінювала русло — звідси і обманщиця. [8].

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на північний схід від Нижнього Новгорода за 264 км[11][12] по шосе та за 240 км[11] залізницею Нижній Новгород — Кіров[13]. Міський округ розташований на північній межі Нижньогородської області. Округ межує з Костромською областю на півночі, Кіровською на півночі та південному сході[13].

Місто розташоване на злегка хвилястій рівнині нахиленій на північний захід. З південного сходу на північний захід, через центральну частину міста, протікають річки Копань та Самаріха, і впадають на околиці міста в річку Чорна (Чорнушка). Найвища точка в північній частині розташована на вулиці Радянській починаючи від колишньої Художньої фабрики (нині ТЦ «Континент») та закінчуючи водонапірною баштою. Відмітка цієї ділянки 156,1 м, відмітка же Радянській площі (центру міста) — 152,2 м[9].

Часовий пояс[ред. | ред. код]

Місто Шахунья знаходиться в часовий зоні, що позначається за міжнародним стандартом як «Moscow Time Zone» (MSK). Зсув відносно UTC становить +4:00.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно-континентальний з холодною сніжною зимою та помірно жарким літом, з характерною значнлю добовою зміною температури повітря[13]. Середня температура січня −13,2 C°, липня +18,0 C°, середньорічна температура +2,3 C°[13]. Переважають вітри південного та південно-західного напрямків із середньорічною швидкістю вітру 3,5 м/с[13]. Середньорічна сума опадів 548 мм і 78% середньорічна відносна вологість повітря[13]. Ґрунт промерзає на 1,8 м[13].

Клімат міста Шахунья
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C +3,9 +2,4 +13,9 +22,5 +31,1 +33,4 +36,0 +35,6 +28,0 +21,2 +11,7 +7,4 +36,0
Середня температура, °C −11,9 −11,6 −4,9 +4,7 +13,0 +16,3 +19,0 +17,0 +10,6 +4,2 −1,7 −7,7 +4,0
Середній мінімум, °C −38,4 −32,5 −25,1 −12,9 −15,2 +0,4 −3,6 +2,0 −3,6 −11,3 −29,5 −36,9 −38,4
Норма опадів, мм 271 146 319 261 369 755 838 429 489 545 492 380 5293

Ґрунти, рослинність, корисні копалини та тваринний світ[ред. | ред. код]

До 20-х років XX століття на місці міста розташовувалися болота та ліси[14]. У процесі будівництва міста болота були засипані піском, а серед дерев прорубані вулиці[14].

Мінеральні й паливні ресурси в цій місцевості складаються з глини та торфу[15]. Глину добували та обпалювали для цеглин в прилеглому селищі. Крім того, район багатий питною водою з підземних ключів[9]. Верхній шар ґрунтових вод багатий іонами кальцію та магнію[9]. Води сфагнових боліт завдяки антисептичним властивостям моху-сфагнуму є найчистішими в мікробіологічному відношенні[9].

Екологічний стан[ред. | ред. код]

Місто оточують густі ліси, болотиста місцевість. Тим не менш, рівень озеленення в самому місті відзначається вкрай низьким показником (49% від норми)[16].

Міський парк хоч і знаходиться в деякому запустінні (наприклад, відсутні лавки), але є улюбленим місцем міських спортсменів: лижників — взимку, бігунів — влітку. Окрім міського парку є ще й парк Перемоги, що розташований навпроти будівлі залізничного вокзалу. Висаджені дерева, лавки, в самому центрі фонтан та асфальтовані доріжки від краю до краю.

Серед шумових джерел міста провідним є молочний завод, що має в своєму розпорядженні сушильний цех і котельню, нарівні з ним залізниця, по якій відбувається жваве сполучення пасажирських та вантажних перевезень і біля якої розташоване

У північній частині міста знаходяться два об'єкти очисних споруд.

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

Найбільшим та містоутворюючим підприємством міста є ВАТ «Молоко», в загальному обсязі відвантаженої продукції частка підприємства становить 44,3%[6]. Підприємство функціонує з 1971 року, а з 2003 року є агрохолдингом з одинадцятьма сільгосппідприємствами з приймання та переробки молока та двома торговими будинками. Випускає бренд «Північна долина»[17].

Залізниця, яка стояла біля витоків історії міста представлена трьома підприємствами: вагонне депо, локомотивне депо, депо з ремонту контейнерів та безпосередньо залізничний вокзал.

Для обробки лісових ресурсів, які місто має в своєму розпорядженні в достатку, запущені у виробництво деревообробні підприємства[14]: ВАТ «Агат», Шахунський промкомбінат[18][19], ТОВ «Рубікон»[20][21], ТОВ «Профіль»[22].

Район має в достатку фермерських господарств, серед яких страусина ферма (ВАТ «Арфа»)[23] і птахофабрика. Перша займається розведенням страусів та продажем яєць, друга ж виробляє курячі яйця і м'ясо.

Місто виробляє м'ясні продукти. М'ясокомбінат ТОВ «Апіс» виробляє м'ясо птиці, великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз і коней[24]. Страусова ферма та птахофабрика виробляють м'ясо та яйця.

Тканна фабрика (ТОВ «Ткані візерунки»)[25].

Туризм[ред. | ред. код]

У місті є готель. Але туристичних місць в місті немає[14].

Культура та мистецтво[ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

Функціонує три музеї: етнографічний музей, музей залізничників та музей випускників школи № 1, заснований у 2007 році та має 16 тематичних екскурсій[26].

Кінотеатри[ред. | ред. код]

До 2007 року в місті працював кінотеатр «Жовтень», але через низьку відвідуваність був закритий, а приміщення здані в оренду підприємцям міста. Незабаром його замінив кінотеатр в ФОКу «Атлант». Кінозал на 60 місць з сучасним цифровим обладнанням. Влітку 2012 року будинок кінотеатру «Жовтень» було розібрано.

Паровоз серії «Л» на вічній стоянці

Спорт та охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У 2009 році в місті відкрився Фізкультурно-оздоровчий Комплекс (ФОК)[27]. Комплекс може надати можливість займатися як традиційними для цієї місцевості видами спорту: лижі, хокей, футбол, баскетбол, так і екзотичними, такими як більярд та боулінг. Крім цього присутній та тренажерний зал з 18-ю сучасними тренажерами на всі групи м'язів розрахований на 25 осіб. Зали боксу, єдиноборств, аеробіки. Басейн в 25 м довжиною та 2,3 м глибиною[28]. Хокейний корт 60 × 30 м і трибунами на 160 посадочних місць. І, нарешті, футбольне поле з штучним покриттям розміром 94 × 62 м робоче взимку, і влітку.

Освіта та наука[ред. | ред. код]

У місті 7 муніципальних дитячих садків[29]

  • МБОУ «Шахунська гімназія ім. Пушкіна»[30].
  • МОУ Шахунська ЗОШ № 14.
  • Шахунський агропромисловий технікум.

Телебачення[ред. | ред. код]

У 1970 році споруджено телевізійний ретранслятор висотою 235 метрів[31].

«Земляки» — телеканал, освячує події відбулися в Шахунському районі, заснований 30 грудня 1993. Перший вихід в ефір — 5 березня 1994 року. Мовлення відбуватиметься на 6 північних районів[32]. Перейшли на цифрове мовлення[33].

3 серпня запущено цифрове телемовлення з упевненою зоною за 60 км, 10 каналами та трьома радіоканалами[10].

Друк[ред. | ред. код]

«Знамя труда» — єдина міська газета випускається тричі[34] на тиждень і яка висвітлює все, що відбувається в місті, починаючи від заходів проведених містом, закінчуючи некрологами та привітаннями. Поширюється через передплату. Випускається з 1930 року[35]. З 2014 року випускається ще й у PDF форматі[36]

Транспорт[ред. | ред. код]

Транспортна система міста представлена ​​наступними видами транспорту: залізничним, автомобільним, таксомоторним. є розвинене приміське та міжміське автобусне та залізничне сполучення. В місті розташований залізничний вокзал. У безпосередній близькості від міста проходить автодорога регіонального значення яка з'єднує Нижній Новгород та Яранськ. Залізнична лінія Нижній Новгород — Котельнич наскрізний та зараз по ньому курсують пасажирські фірмові поїзди.

Приміські та міжміські автобуси[ред. | ред. код]

Приміські та міжміські автобуси йдуть з автовокзалу, який розташований поряд із залізничним вокзалом. Є розвинене маршрутне сполучення з усіма містами та селищами міського округу міста Шахунья, а також міжміські рейси до міст Яранськ, Вахтан. До великих міст автобуси не ходять.

Залізничне сполучення[ред. | ред. код]

Залізничний вокзал, який здійснює сполучення по залізничній колії Нижній Новгород — Котельнич — Кіров. На приміських поїздах в обидві сторони з 2013 року рух здійснюється з пересадками[37].

Залізнична станція Шахунья відноситься до Горьківської залізниці Кіровського відділення. Станція розташована в центрі міста.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Население. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 2 лютого 2013. 
  2. Администрация городского округа город Шахунья. Глава администрации. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 16 січня 2014. 
  3. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 118.(рос.)
  4. Шахунский район преобразован в городской округ «город Шахунья». Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 1 лютого 2013. 
  5. Шанцев выделил по 3,3 млн рублей шести наиболее эффективным муниципальным образованиям региона. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 8 вересня 2013. 
  6. а б Парламентский день Законодательного собрания пройдет в Шахунье. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013. 
  7. Около 300 преступлений раскрыто с помощью проекта «Безопасный город» в Нижегородской области. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 8 вересня 2013. 
  8. а б в г д е ж и к Рідна сторона, 2000.
  9. а б в г д е ж и Рідна бік, 2000.
  10. а б Газета «Знамя Труда» № 204 — 206(13320 — 13322) от суботы 28 — 31 декабря 2013 года стр. 2
  11. а б Буклет по итогам 2012 года. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 6 серпня 2014. 
  12. Яндекс.Карты маршрут. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2013. 
  13. а б в г д е ж Историческая справка. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 8 вересня 2013. 
  14. а б в г Генеральный план городского округа города Шахуньи 2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 6 серпня 2014. 
  15. Рідна бік, 2000, с. 0.
  16. Экология Нижегородской области. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014. 
  17. Официальный сайт. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2013. 
  18. ШАХУНСКИЙ ПРОМКОМБИНАТ, ОАО. Процитовано 11 січня 2014. 
  19. Шахунский промкомбинат. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014. 
  20. ООО "Рубикон". Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014. 
  21. ООО «РУБИКОН». Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014. 
  22. ООО "Профиль". Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014. 
  23. ООО «АРФА». Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014. 
  24. ООО "Шахунский мясокомбинат — АПИС". Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 5 лютого 2013. 
  25. ТКАНЫЕ УЗОРЫ. Процитовано 11 січня 2014. 
  26. Перечень тематических экскурсий. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 6 лютого 2013. 
  27. О ФОК. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 6 лютого 2013. 
  28. Футбольные Эмблемы. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 2 лютого 2013. 
  29. Муниципальные образовательные учреждения Шахунского района. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 2 лютого 2013. 
  30. Персональный состав педагогических работников МОУ «Гимназия». Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 6 лютого 2013. 
  31. Шахунья — благоустройство и облик города в 1970-х годах. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 4 листопада 2013. 
  32. МУП Шахунского района РТП «Земляки». Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 8 вересня 2013. 
  33. Государственная комиссия по приемке объектов сети цифрового эфирного телевещания приняла к эксплуатации оставшиеся девять радиотелевизионных станций в Нижегородской области. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 листопада 2013. 
  34. Дни выхода. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 6 лютого 2013. 
  35. Шахунская газета «Знамя Труда». Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 8 вересня 2013. 
  36. Газета «Знамя Труда» № 178 — 179(13294 — 13295) от 16 ноября 2013 года первая полоса.
  37. Нижегородцы недовольны отменой электричек. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014. 

Література[ред. | ред. код]

  • Л. Л. Тобольцева. Клуб імені Плаксіна. Бібліотеки.
  • О. С. Козирєв. Маршрутами району.
  • І. Н. Чіпак. Історія в спадок.
  • О. С. Козирєв, В. П. Ківерін. Рідна бік. — Шахунья, 2000. Бібліотечка рідного краю. Записки краєзнавців

Посилання[ред. | ред. код]