Шацькі озера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шацькі озера
Шацькі озера
Одне з Шацьких озер
51
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Полісся
Волинська область
Шацький район
Прибережні країни Україна Україна
Геологічні дані
Тип Група озер
Інше
Міста та поселення с. Світязь; смт Шацьк; с. Пульмо
Шацькі озера is located in Україна
Шацькі озера
Шацькі озера
Шацькі озера (Україна)

Шацькі озера — група з понад 30 озер у північно-західній частині Шацького району Волинської області, у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу[1] , поблизу смт Шацьк. Шацькі озера розташовані серед лісових масивів, де побудовано багато санаторіїв і таборів відпочинку. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер у 1983 році створено Шацький національний природний парк (площа 32 500 га).

Географія озер[ред.ред. код]

Територія, на якій розташовані озера, називається Шацьким поозер'ям. Найбільші з Шацьких озер:

Шацьке поозер'я являє собою зандрову рівнину в межах Поліської низовини. Центральна його частина характеризується поширенням озерних карстових улоговин, які утворилися у крейдових відкладах. Озера, що лежать серед болотних ландшафтів, утворилися внаслідок нагромадження алювію і підвищення рівня ґрунтових вод, за умов незначного похилу території й відсутності постійного стоку.

Береги Ш. о. низькі, улогі, складені піщаним, піщано-гальковим і біогенним матеріалами; є заболочені ділянки.

У 60 - 70-і роки ХХ ст. на цій території інтенсивно проводилися осушувальні меліорації.

Галерея[ред.ред. код]

Шацький національний природний парк
Shatsky National Natural Park-Svitiaz lake-04-2014-1.JPG Озеро Люцимер.jpg Озеро Піщане 2.JPG Озеро Пулемець 3.JPG
Озеро Світязь
Озеро Люцимир
Озеро Пісочне

Гідрологія, гідрохімія[ред.ред. код]

Шацькі озера живляться атмосферними і підземними водами, а також за рахунок водообміну по каналах, якими сполучені окремі озера.

Влітку вода добре прогрівається, взимку Шацькі озера замерзають.

Дослідження хімічного складу озерних вод показало, що мінералізація води помірна або знижена, її величина коливається від 75 — 125 до 200–250 мг/дм³.

Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.

В цілому, в Шацьких озерах зберігається досить висока якість води, оскільки поряд немає значних джерел забруднення, а статус національного природного парку сприяє охороні вод[2].

Тваринний світ[ред.ред. код]

Водяться вугор, окунь, плітка, щука, лин, лящ, карась, короп, сом, в'юн, є акліматизовані види (наприклад, в озерах Свитязі, Пулемецькому й Кримному — канадський сом, у Пісочному — форелеокунь, у Пулемецькому — чудський сиг, у Люцимирі і Чорному Великому озері — судак і сазан амурський). В окремих озерах водяться раки.

Створено рибницькі господарства, зокрема ставково-рибницьке господарство з розплідником «Ладинка». На берегах Ш. о. — місця гніздування водоплавних птахів (диких качок та гусей, лебедів та ін.). Більша частина Ш. о. — у складі Шацького природного національного парку. Ш. о. — база наукових досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка і Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк).

Загрози[ред.ред. код]

Розробка білоруського крейдяного родовища «Хотиславське», що знаходиться в 300 метрах від кордону з Волинською областю може призвести до зневоднення Шацьких озер. Видобуток піска та крейди створює величезний резервуар, куди може перейти вода, що наповнює акваторію групи Шацьких озер.

Українська сторона передала уряду Білорусі всі експертні висновки щодо розробки родовища, але, станом на середину 2010 року, видобутку не припинили. Також у висновках припускається, що видобуток корисних копалин може призвести до порушення русла Прип'яті[3][4].

Походження[ред.ред. код]

Серед учених немає єдиної думки щодо походження Шацьких озер.

Одні вважають, що після відступу Дніпровського льодовика понад 100 тис. років тому на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера вважаються реліктами, тобто залишками цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками[5].

Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. А поява глибоких западин, за цим припущенням, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.

Великі панорами[ред.ред. код]

Велика панорама озера Світязь
Велика панорама озера Світязь на світанку

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.