Шашкевич Маркіян Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маркіян Семенович Шашкевич
Маркіян Шашкевич
Маркіян Шашкевич
Дата народження 6 листопада 1811(1811-11-06)
Місце народження с. Підлисся, Золочівський округ, Королівство Галичини та Володимирії
Дата смерті 7 червня 1843(1843-06-07) (31 рік)
Місце смерті с. Новосілки, Золочівський округ, Королівство Галичини та Володимирії
Підданство Австрійська імперія Австрійська імперія
Рід діяльності поет, священик
Magnum opus: Русалка Дністровая

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (6 листопада 1811, с. Підлисся — 7 червня 1843, с. Новосілки) — західноукраїнський (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини. Стрийко австро-угорського генерала Олександра Шашкевича.
Зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською в умовах того часу.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в селі Підлисся (тоді Золочівського округу,[1] Королівство Галичини та Володимирії, нині Золочівський район, Львівська область, Україна) в сім'ї священика. Зокрема, мав брата Миколу, що працював якийсь час у Мізуні коло Долини[2]. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі (закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові,[3] Бережанській гімназії (тут якийсь час входив до однієї з польських таємних організацій[4]), був вільним слухачем Львівського університету.

1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, текст подав йому, укладений польською мовою.[5]

1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. За даними Романа Горака, висвячений 20 травня 1838 митрополитом Михайлом Левицьким[6]. Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини: спочатку — в Гумниськах, де була плебанія в жалюгідному стані із гнилою підлогою, через це 3 жовтня 1838 писав у листі до консисторії прохання про передення в інше місце, зокрема, через вагітність дружини.[6] Потім — в Нестаничах Холоївського деканату (скерування отримав 18 жовтня) і Новосілках.

Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях (див. «Руська трійця»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.

На думку Кирила Студинського, Маркіян Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності». Значення Маркіяна Шашкевича як народного пророка («Будителя») Західної України співмірне з Тарасом Шевченком («Кобзарем») як національним пророком всієї України.

Син — Володимир Шашкевич.

Поетична спадщина[ред.ред. код]

Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» з'явився в 1835 р. Не враховуючи декількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за милою», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий». Надзвичайної поетичної (пророчої) сили є його «Псалми Русланові». Загалом поетична спадщина в кількісному відношенні невелика, але (якісно) високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками.

Інші видання[ред.ред. код]

Могила Маркіяна Шашкевича на Личаківському цвинтарі у Львові.

У 1836 р. Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Яків Головацький видав «Читанку» Шашкевича для малих дітей (1850).

Смерть і похорон[ред.ред. код]

Помер Маркіян Шашкевич у злиднях від туберкульозу в селі Новосілки (тоді Золочівський округ,[7] Королівство Галичини та Володимирії, нині Буський район, Львівщина). Був похований там же без дотримання приписів церкви стосовно поховання священиків. Дольницький Андрій — унівський декан УГКЦ — 26 червня 1843 поховав, запечатав гріб (запис № 38 за 1843 рік у метричній книзі).[8]

Слава його як Будителя (пророка) краєвої галицької і національної русько-української свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 році організовано комітет для перевезення мощів М. Шашкевича, головою став Омелян Огоновський. Тлінні останки з ініціативи «Просвіти» та за масової участі населення Галичини перенесено до Львова на Личаківський цвинтар (поле № 3)[9]. Тим самим започатковано краєвий пантеон поховань найвизначніших західноукраїнських (галицьких) діячів. У червні 1906 року на могилі відкрито пам'ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле[10].

Навколо могили почали активно скуповувати землю впливові поляки, зокрема, монополісти Бачевські, існувала можливість її плюндрування. «Діло» № 10 за 1902 рік: «Чи не лучше було би … перенести домовину і уложити… в підземних криптах нової Преображенської церкви у Львові?»[11]

Біла гора 2016 рік[12]

У 1911 році, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято, під час якого на Білій Горі йому встановлено хрест-пам'ятник.

Художник Іван Труш тоді написав відомий портрет Будителя. Сьогодні місце знаходження портрета невідоме… Цей портрет Шашкевича уважають за найбільш автентичний, а тому він належить — як і збережені екземпляри першого видання «Русалки Дністрової», як «Корона Руська-Данила Галицького» (місце знаходження якої також невідоме), два «руські» браслети (ці знаходяться в Угорському національному музеї) і прапори галицьких полків «Руської Ради» з 1848 р. — до найбільш дорогоцінних регалій Галичини.

Посмертне вшанування[ред.ред. код]

Пам'ятник М. Шашкевичу у Львові біля музею «Русалки Дністрової»
Пам'ятник М. Шашкевичу у Львові перед входом до греко-католицької семінарії Святого Духа

У 1880 році Теофіл Грушкевич був керівником поїздки студентів — діячів товариства «Дружній лихвар» до с. Новосілки, під час якої, на місцевому цвинтарі віднайдено могилу о. Маркіяна Шашкевича. У 1893 році Огоновський Омелян обраний головою комітету з перевезення з Новосілок та перепоховання у Львові на Личаківському цвинтарі мощів блаженної пам'яти о. Маркіяна Шашкевича. Спочатку Рада Львова не давала дозволу на перепоховання. Формальною причиною відмови була інформація про поховання Маркіяна Шашкевича в чужому гробівці. Дозвіл після прохання керівників «Просвіти» надали на спеціяльному засіданні 14 жовтня; вирішено «…відступити безоплатно 8 м² землі». Прах був опізнаний по восковому хрестику та кадильниці[13].

У 1911 році, на соті роковини від дня його народження, за ініціативою Братства ім. святого Миколая та Українського педагогічного товариства у м. Перемишль засновано школу ім. Маркіяна Шашкевича. Того ж року на Білій (Підлиській) Горі, на народні пожертви, встановлено величний пам'ятник у вигляді хреста на масивному гранітному постаменті, який символізує прагнення до сонця, правди, освіти, культури, прогресу. Висота пам'ятника становить 25 м.

Місце цього Хреста Шашкевича на Білій (Підлиській) Горі (цікаво, яке є навіть чимось більшим, ніж його могила у Львові) з часом стала місцем місцевого масового паломництва (в першу неділю серпня кожного року), аналогічно тим, які відбуваються, у національному масштабі, цілий рік до місця поховання Тараса Шевченка на Чернечій Горі у Каневі.

Відкривалися, переважно по церквах, та урочисто освячувалися меморіальні таблиці отцю Маркіяну. Майже в кожній українській громаді пройшли урочистості. Перший почин зробила адміністрація Львівської духовної семінарії УГКЦ ім. Святого Духа в 1911 році, коли Митрополит Андрей Шептицький особисто брав участь у відкритті цієї дошки.

3 грудня 1911 року у Винниках, у місцевій церкві Воскресіння Господнього відкрита і посвячена меморіальна дошка[14].

За новіших часів вшанування Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У 1959 році в Підліссі відкрито літературно-меморіальний музей, а в 1962 році на подвір'ї музею встановлено бронзове погруддя Маркіяна Шашкевича.

15 вересня 1990 року на вул. Коперника у Львові, поруч із колишньою дзвіницею церкви Святого Духа урочисто відкритий пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (автори пам'ятника скульптори Дмитро Крвавич та Микола Посікіра та архітектор Михайло Федик). Цікавим є той факт, що Маркіян Шашкевич свого часу навчався у духовній семінарії Святого Духа, що знаходилася біля церкви Святого Духа, тому місце для встановлення пам'ятника вибрали символічне. Варто також зазначити, що монумент зображає великого письменника та поета в повний зріст, постать якого оповита довгим плащем. У правій руці Маркіян Шашкевич символічно тримає книгу, що вказує на його літературну діяльність та плідну просвітницьку роботу[15].

У 1993 році на площі Вічевій у Золочеві встановлено пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (автори скульптори — Дмитро Крвавич, Микола Посікіра; архітектор — Михайло Федик).

Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу в канадському м. Вінніпег

У канадському місті Вінніпег у 1962 році засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який від 1963 року, на протязі 25-ти років, видавав збірник «Шашкевичіяна» та «Бібліотеку Шашкевичіяни», (редактор М. Марунчак). У 1944 році там споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Маркіяна Шашкевича, а на 170-роковини від дня його народження іменем Шашкевича названо місцевий парк.

У 1991 році, після ІІ Шашкевичівських читань, у Львові сформована Шашкевичівська комісія. Того ж року, за рішенням виконкому Львівської обласної ради, Білокамінську загально-освітню школу перейменовано та присвоєно ім'я видатного земляка.

Рішенням сесії Бережанської міської ради № 714 від 02.08.2001 року Маркіяну Шашкевичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бережани».

У 2003 році ім'я Шашкевича присвоєно Бродівському педагогічному коледжу.

2 червня 2007 року пам'ятник о. Маркіяну Шашкевичу встановлений на території Львівської Духовної Семінарії Святого Духа[16], що була збудована на Хуторівці у Львові.

У 2011 році Львівщина активно вшанувала 200-літній ювілей класика української літератури. З цією метою оновлені експозиції музею-садиби письменника у селі Підлисся та літературного музею «Русалка Дністрова» у Львові. 8 листопада 2011 року в Нестаничах Радехівського району було відкрито музей ім. Маркіяна Шашкевича, а в Новосілках Буського району — музей-садибу та пам'ятник Маркіяну Шашкевичу[17], а також Музей отця Маркіяна Шашкевича у селі Деревня Жовківського району, яким у 2012 році, рішенням виконкому Львівської облради, присвоєно звання «Народний музей».

Успішно реалізовано інтелектуальні заходи у Львові, Бориславі, Дрогобичі, зі змістовними розповідями виступали такі особистості, як лауреат Шевченківської премії Роман Лубківський, професор Михайло Шалата, а також вчені Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України.

Одним із першим до відзначення ювілею долучився колектив Золочівської бібліотечної системи. На Дні фахівця-бібліотекаря були заслухані реферати про творчий доробок поета, декламувалися присвячені йому вірші. В читальній залі проведено розгорнуту книжково-ілюстративну виставку «Маркіян Шашкевич і Золочівщина».

У Буському районі громадськість і місцева влада провели презентації книжкових полиць «Отець Маркіян Шашкевич і Бущина», випуск пям'ятних листівок, поетично-пісенний вернісаж «Шашкевичів край».

Пожвавилось відвідування Стрийської центральної міської бібліотеки імені Маркіяна Шашкевича. При великій аудиторії відбувся вечір зустрічі з лауреатами премії Маркіяна Шашкевича В. Романюком, М. Якубовською, І. Вовк, О. Лозовою. Резонансними стали передачі місцевого телебачення про письменника, радіоальманах "Творча спадщина М. Шашкевича — керманича «Руської Трійці», вечір пам'яті «Храм душі Маркіяна Шашкевича».

У Бродівському педагогічному коледжі імені Шашкевича урочиста академія проходила в атмосфері святкування та нагадування про те, ким був і що зробив М. Шашкевич. Театралізоване дійство «Вода для спраглих» у виконанні викладачів та студентів представило усе подвижницьке життя письменника.

Пустомитівська ЦСБ організувала в читальній залі книжкову виставку «Майстер художнього слова» з переглядом літератури, провела дні інформації, літературні години «Хотів для України жити», підготувала до друку пам'ятку-персоналію «Талановитий поет, патріот і гуманіст М. Шашкевич», туристичну екскурсію для працівників бібліотеки до літературно-меморіального музею в с. Підлисся Золочівського району.

4 листопада 2011 року на львівському поштамті відбулося урочисте спецпогашення художнього маркованого конверта з нагоди 200-річчя від Дня народження о. Маркіяна Шашкевича та урочиста академія у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Також, у рамках відзначення ювілею Будителя Руси-України, 6 листопада того ж року в Бережанах відбулося спецпогашення одразу двох конвертів, присвячених ювілею: художнього маркованого конверта «Укрпошти» та клубного пам'ятного конверта «Маркіян Шашкевич — учень Бережанської гімназії»[18].

20 січня 2012 року в Музеї Русалки Дністрової у Львові відбулось погашення маркованого конверта спеціальним штемпелем, присвяченим 175-им роковинам від часу заснування альманаху «Русалка Дністровая»[19].

31 грудня 2013 року в Івано-Франківську відкрили перший у світі пам'ятник «Руській Трійці». Серед постатей на пам'ятнику є, зокрема, і Маркіян Шашкевич[20].

Площі, вулиці[ред.ред. код]

  • 1913 року у Винниках одній з вулиць присвоєно ім'я Маркіяна Шашкевича — це одна із перших вулиць в Україні, яка була названа на честь Будителя України-Русі. Нині ця вулиця носить ім'я Лесі Украінки[21], а натомість, ім'ям Будителя інша названа вулиця, яка сполучає вулиці Байди Вишневецького та Спортову[22].
  • Вулиця Шашкевича у Львові існувала у 1920-1930-х роках[23]. Лише в 1991 році перейменована на площу Шашкевича[24].

Маркіян Шашкевич на Заході[ред.ред. код]

У 2007 р. з'явився з нагоди 195-ї річниці від народження Маркіяна Шашкевича та 45-ліття діяльності Інституту-Заповідника Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі збірник «Маркіян Шашкевич на Заході», завдання якого — кинути «…додаткове світло на особу пробудника Галицької Руси Маркіяна Шашкевича, на його однодумців та на саму добу, яку вони творили».

У видання входять статті й доповіді на такі теми:

  • Шашкевич на Заході
  • Шашкевичева доба
  • До біографії Шашкевича
  • Роля Шашкевича
  • Шашкевич і мова
  • Шашкевич і фольклор
  • Шашкевич у літературній критиці
  • Культ Шашкевича
  • Спомини

Твори[ред.ред. код]

Байки[ред.ред. код]

Поезія[ред.ред. код]

Повні вірші[ред.ред. код]

Фрагменти[ред.ред. код]

Пісеньки і грачки діточії[ред.ред. код]

Альманах[ред.ред. код]

Переклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Білий Камінь та околиці → Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 83.
  2. Горак Р. Задля празника. У сутінках… — С. 351.
  3. Горак Р. Так де ж навчався Маркіян Шашкевич? // Жовтень. — Львів : Атлас, 1987. — № 9. — С. 135—136.
  4. Окаринський В. Землі нинішньої Тернопільщини в Новий час (кінець XVIII ст.—1914 р.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 75. — ISBN 978-966-457-228-3.
  5. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. — 448 с. — С. 155—156. — ISBN 5-7773-0359-5.
  6. а б Горак Р. Задля празника. У сутінках… — С. 349.
  7. Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym… — S. 86.
  8. Горак Р. Задля празника. У сутінках… — С. 360.
  9. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 46, 146, 147. — ISBN 966-8955-00-5.
  10. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 177. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  11. Горак Р. Задля празника. У сутінках… — С. 362.
  12. Проща на Підлиську гору // Народне слово… — С. 1.
  13. Горак Р. Задля празника. У сутінках… — C. 359—360
  14. Байцар Андрій. Меморіальні дошки Винник
  15. Памятник Маркіяну Шашкевичу
  16. Львівська духовна семінарія Святого Духа
  17. На Львівщині відкриють музей та пам'ятник Шашкевичу
  18. У Бережанах відбулося спецпогашення ювілейного конверта із зображенням Маркіяна Шашкевича
  19. Спецпогашення у Львові 20 січня 2012 року
  20. В Івано-Франківську встановили пам'ятник «Руській трійці»
  21. Вулиця Лесі Українкиу Винниках.
  22. Вулиця Шашкевича у Винниках.
  23. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta… — S. 161—162. (пол.)
  24. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова… — С. 69.

Джерела[ред.ред. код]

  • Байцар А. Літопис Винник // Винниківський вісник. — 2013. — № 437—438.
  • Білецький О. Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1. — К., 1960.
  • Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. — Л., 1961.
  • Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича // Зб. Філол секції НТШ. т. XIV. — Л., 1912.
  • Возняк Михайло Писання Маркіяна Шашкевича (досі найповніше видання творів Будителя). — Львів, 1912. — 294 с.
  • Горак Р. Задля празника. У сутінках. — К. : Радянський письменник, 1989. — 374 с. — ISBN 5-333-00206-1.
  • Гребільський Г. Письменники Зах. України 20-50 pp. — К., 1965.
  • Гуменюк М., Кравченко Є. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Бібліографічний покажчик. — Л., 1962.
  • Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. — Коломия, 1912.
  • Луців Л. Маркіян Шашкевич. — Джерсі Сіті, 1962.
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997.
  • Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. — Вінніпеґ, 1962.
  • Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Шашкевич Маркіян Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 626—627. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Никола з Николайова (Микола Устиянович). Згадка за Маркіяна Шашкевича во вічную Єго память. — Л., 1848 (2 вид. — Вінніпеґ, 1968).
  • Петраш О. Руська Трійця. — К., 1972.
  • Попович Д. Маркіян Шашкевич на тлі відродження Гал. України. — Мондер, 1943.
  • Розумний Я. (редактор). Маркіян Шашкевич на Заході. — Вінніпеґ : Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, 2007.
  • Сердунич Л. Маркіян Шашкевич — «будитель Галицької Руси», справжній просвітник української національної ідеї // ХІІ Всеукраїнська наукова історично-краєзнавча конференція «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи». — Івано-Франківськ. — 2011. — С. 221—223.
  • Сташків Мирон. Яскрава зоря Підлисся // Вісник Книжкової палати. — 2011. — Ч. 12.
  • Тершаковець М. До життєписи Маркіяна Шашкевича з додатком Матеріали-документи // ЗНТШ, т. XIX. — Л., 1906.
  • Фаріон І. Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму. — Л. : Свічадо, 2007. — 136 с.
  • Шалата М. Маркіян Шашкевич, життя і творчість і гром.-культ. діяльність. — К., 1969.
  • Шах С. О. Маркіян Шашкевич і галицьке відродження. — Париж-Мюнхен, 1961.
  • Шашкевич Маркіян // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Шашкевич Маркіян. Руська письменність. — Л., 1911.
  • Kozik J. Ukraiński ruch narodowy w Galiciji w latach 1830—1848. — Kraków, 1973. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]