Шваля Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шваля Микола Миколайович
Шваля Микола Миколайович
 Майор
Загальна інформація
Громадянство Україна Україна
Alma Mater УжНУ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Міністерство внутрішніх справ України
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Шва́ля Мико́ла Микола́йович — майор Міністерства внутрішніх справ України.

Командир батальйону «Золоті ворота», сотник Самооборони Майдану.

Член Військової ради політичної партії «Народний фронт».

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився на Закарпатті.

Має три вищі освіти. Закінчив Ужгородський національний університет, Київський міжнародний інститут менеджменту та Мукачівський державний університет.

Проходив службу в лавах радянської армії протягом 1984–1986 років.

Діяльність[ред. | ред. код]

Більше 10 років працював у Торговельно-економічній місії (ТЕМ) в складі Посольства України в Угорщині.

Був помічником народного депутата та екс-міністра закордонних справ Геннадія Удовенка.

З 2013 року працював консультантом Комітету з прав людини та національних меншин.

Брав активну участь в Революції гідності, був сотником Самооборони Майдану.

У травні 2014 року був призваний на службу в МВС наказом міністра Арсена Авакова на посаду командира батальйону «Золоті ворота».

Участь в війні на сході України[ред. | ред. код]

Спільно з 1-ю бронетанковою бригадою батальйон «Золоті ворота» проводив військові операції на відрізку Щастя — Лутугине.

Найбільші бойові дії були в Сабовці та під Щастям.

17 серпня в результаті мінометного обстрілу Микола Шваля отримав складне поранення та контузію[1].

Проходив лікування в Інституті Серця у Києві.

У серпні 2014 року разом із іншими провідними командирами добровольчих батальйонів (командир батальйону «Азов» Андрій Білецький, батальйону «Дніпро-1» — Юрій Береза, батальйону «Київ-1» — Євген Дейдей, батальйону «Артемівськ» — Костянтин Матейченко та інші) увійшов до складу Військової ради «Народного фронту» — спеціального органу, покликаного розробити пропозиції щодо зміцнення системи оборони країни.[2]

21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аваков: Под Счастьем тяжело ранен командир батальона "Золотые ворота". Гордон. 17 серпня 2014. Архів [tp://m.gordonua.com/news/separatism/Avakov-Pod-Schastem-tyazhelo-ranen-komandir-batalona-Zolotye-vorota-36836.html оригіналу] за 6 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
  2. Яценюк і Турчинов зробили ставку на нові обличчя. ТСН. 10 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 9 червня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]