Перейти до вмісту

Шваля Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шваля Микола Миколайович
Шваля Микола Миколайович
 Майор
Загальна інформація
Alma MaterУжНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСМіністерство внутрішніх справ України
Формування
Війни / битвиВійна на сході України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Микола́йович Шва́ля — майор Міністерства внутрішніх справ України.

Командир батальйону «Золоті ворота», сотник Самооборони Майдану.

Член Військової ради політичної партії «Народний фронт».

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Народився на Закарпатті.

Має три вищі освіти. Закінчив Ужгородський національний університет, Київський міжнародний інститут менеджменту та Мукачівський державний університет.

Проходив службу в лавах радянської армії протягом 1984—1986 років.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Більш як 10 років працював у Торговельно-економічній місії (ТЕМ) в складі Посольства України в Угорщині.

Був помічником народного депутата та ексміністра закордонних справ Геннадія Удовенка.

З 2013 року працював консультантом Комітету з прав людини та національних меншин.

Брав активну участь у Революції гідності, був сотником Самооборони Майдану.

У травні 2014 року був призваний на службу в МВС наказом міністра Арсена Авакова на посаду командира батальйону «Золоті ворота».

Участь в війні на сході України

[ред. | ред. код]

Спільно з 1-ю бронетанковою бригадою батальйон «Золоті ворота» проводив військові операції на відрізку Щастя — Лутугине.

Найбільші бойові дії були в Сабовці та під Щастям.

17 серпня внаслідок мінометного обстрілу Микола Шваля зазнав складного поранення й контузії[1].

Проходив лікування в Інституті серця у Києві.

У серпні 2014 року разом із іншими провідними командирами добровольчих батальйонів (командир батальйону «Азов» Андрій Білецький, батальйону «Дніпро-1» — Юрій Береза, батальйону «Київ-1» — Євген Дейдей, батальйону «Артемівськ» — Костянтин Матейченко та інші) увійшов до складу Військової ради «Народного фронту» — спеціального органу, покликаного розробити пропозиції щодо зміцнення системи оборони країни.[2]

21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [tp://m.gordonua.com/news/separatism/Avakov-Pod-Schastem-tyazhelo-ranen-komandir-batalona-Zolotye-vorota-36836.html Аваков: Под Счастьем тяжело ранен командир батальона "Золотые ворота"]. Гордон. 17 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
  2. Яценюк і Турчинов зробили ставку на нові обличчя. ТСН. 10 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 9 червня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]