Швацька машина
Шва́цька[1] маши́на, шве́йна машина[2] (у побуті — шва́цька маши́нка) — технічний пристрій для виконання процесів з'єднання, скріплення або обробки деталей швацьких виробів.
Історія винаходу[ред. | ред. код]
Створення швейної машини припадає на другу половину XVIII століття. Перші швейні «машинки» відрізнялися тим, що повністю копіювали метод ручного одержання стібка.
Чарльз Фредрік Візенталь (1726—1789) був німецьким лікарем і винахідником, який отримав патент на перший відомий механічний пристрій для шиття в 1755 році. Можна стверджувати, що він винайшов швейну машину. За винахід подвійної загостреної голки з вушком на одному кінці він отримав британський патент № 701 (1755) від 20 вересня 1755 року[3][4][5].
Але в 1814 році австрійський кравець Йозеф Мадершпергер створив голку з вушком біля вістря одного з кінців. Через кілька років Фішер, Гібоні, Волтер Хант, Елліас Хоу й інші вчені почали працювати над одержанням стібка за допомогою голки з вушком.
В 1830 році Бартелемі Тімоньє отримав патент на швейну машину і відкрив першу у світі автоматизовану швейну фабрику.
В 1845 році Елліас Хоу в США розробив човниковий стібок й одержав патент на швейну машину із цим стібком, що працювала зі швидкістю 300 стібків у хвилину. Особливістю механізму цієї машини було те, що голка рухалася горизонтально, а зшивані тканини розташовувалися у вертикальній площині й могли переміщатися тільки вздовж прямої лінії, що викликало деяку незручність.
В 1850 році в швейному апараті А. Вільсона, а пізніше в 1851 році і в машинах Зінгера і Гіббса голка рухалася вертикально, а тканина, притиснута спеціальною лапкою, розташовувалася на горизонтальній платформі і її просуванні здійснювалося зубчастим колесом з переривчастим рухом, а згодом — зубчастою пластинкою (рейкою).
З кожною створеною моделлю швейної машини конструкція швейної машини ускладнювалася й удосконалювалася, вони ставали дедалі швидкохідними й спеціалізованими. Наприкінці XIX століття загальна кількість використовуваних швацьких машин оцінювалася цифрою близько 20 млн штук[6].
Класифікація[ред. | ред. код]
Залежно від конструкції розрізняють швацькі машини човникові (з човником) і ланцюгові (з петельником), залежно від призначення — універсальні й спеціалізовані (зигзаг-машини, петельні, потайного стібка), залежно від способу керування — півавтоматичні й автоматичні[7].
Конструкція[ред. | ред. код]
Маховик[ред. | ред. код]
Маховик — колесо з масивним ободом, що обертає головний вал і забезпечує рівномірний рух механізму. Залежно від типу привода урухомлюється корбою (ручний привод), пасовою передачею від колеса (ножний привод) або вала двигуна (електропривод). Головний вал проходить горизонтально і пов'язаний кривошипно-шатунним механізмом з тримачем голки і ниткопротягувачем, ексцентриком і шатунами — з пристроєм протягання тканини, зубчастою передачею — з вертикальним валом, що урухомлює човниковий пристрій.
Тримач голки[ред. | ред. код]
Тримач голки (голковід) призначений для закріплення голки і надання їй поступального руху. Під тримачем розташовується голкова пластина, в проріз якої входить голка під час шиття.
Притискна лапка[ред. | ред. код]
Притискна лапка призначається для притискання зшиваної тканини до голкової пластини й пристрою протягання. Кріпиться до нижнього кінця вертикального стрижня, що споряджений пружиною і важільцем підйому/опускання, і розташовується паралельно тримачу голки. У більшості конструкцій застосовуються змінні лапки, окремі для виконуваних операцій.
Кривошипно-шатунний механізм[ред. | ред. код]
Кривошипно-шатунний механізм призначений для перетворення обертового руху головного вала в поступальний тримача голки і ниткопротягувача.
Човник[ред. | ред. код]
Човниковий пристрій призначений для утворення нижньої частини шва. На ранніх швацьких машинах він був аналогічним за конструкцією і принципом роботи ткацькому човнику: пересувався поступально в горизонтальній площині, подаючи нижню нитку в петлі верхньої. На сучасних машинах застосовуються горизонтальний, вертикальний хитний і вертикальний обертовий човники. Човниковий пристрій складається з човника, знімного шпульного ковпачка з пристроєм натягу нитки (на горизонтальному човнику шпуля вставляється прямо в нього), і привода човникового механізму. Вертикальний хитний човник здійснює хитні рухи взад-вперед, захоплюючи петлю верхньої нитки й обводячи її навколо шпулі з нижньою ниткою. Обертові човники (горизонтальний і вертикальний) здійснюють обертальний рух, захоплюючи під час обертання петлю верхньої нитки. Привод здійснюється від головного вала. Встановлення шпулі здійснюється через знімну кришку, яка примикає до голкової пластини (на машинах з горизонтальним човником вона часто виконується прозорою для контроля за кількістю нижньої нитки).
На машинах ланцюгового стібка човник відсутній: замість нього використовується петельник, що утворює петлі з єдиної подаваної голкою нитки (однонитковий стібок)[8] або окремої власної нитки (дво- і багатонитковий стібок).
Ниткопритягувач[ред. | ред. код]
Ниткопритягувач служить для подавання нитки з котушки на голку.
Пристрій протягання тканини[ред. | ред. код]
Для автоматичного просування зшиваної тканини під голкою застосовується пристрій протягання. Найпоширенішою конструкцією є рейки із зубчиками, які здійснюють коливальні рухи і просувають тканину. Привод рейок здійснюється від головного вала, при цьому може бути передбачено рух рейок у прямому і зворотному напрямках. Рейки входять у вирізи на голковій пластині.
Пристрій натягу нитки[ред. | ред. код]
Пристрій натягу нитки складається з пружинного регулятора натягу нитки, ручка якого розміщається на корпусі, і кількох нитконапрямлячів (біля регулятора і вічка ниткопротягувача, на тримачі голки). Нитка з тарної котушки проходить через нитконапрямляч, регулятор, вічко ниткопротягувача, ще кілька нитконапрямлячів, і просилюється у вушко голки.
Пристрій намотування[ред. | ред. код]
Для намотування нитки з тарної котушки на шпулю використовується пристрій, що нагадує ткацький ремісник (шпуляр). Шпуля із закріпленим на ній кінцем нитки надівається на шпиндель (вертикальний або горизонтальний) з приводом від маховика, і обертанням останнього здійснюється намотування.
Механізми привода швейної машини[ред. | ред. код]
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (травень 2010) |
За допомогою ручного або ножного привода, частіше ножного, можна запустити роботу механізму, який запустить різні шестірні, важелі, коліщата та інші частини швейної машини. Для шиття прикріплюється голка, а нитка вставлюється в спеціальну паличку. Щоб шити, нитка багато разів обкручується через різні виступи і спеціальні загони, що значно ускладнює роботу, а якщо нитка обірветься, то потрібно знайти і замінити обірвану нитку, на що витрачається багато часу. Такі швейні машини, в силу конструктивних особливостей, можуть виконувати тільки обмежений набір видів строчок.
Сучасні технології вже давно використовуються в побутових приладах. Швейні машини, так само як і багато інших домашні пристрої, бувають з комп'ютерним керуванням. В них всіма діями допомагає керувати вбудований мікропроцесор. Дані про типи можливих строчок зберігаються у вбудованій пам'яті і обмежуються тільки фантазією розробників та її об'ємом. На ткацьких фабриках вже давно використовується такий тип машинок, що значно прискорює пошиття і полегшує працю.
У електромеханічних швейних машинах по-різному скомбінувати обидва види управління.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Швацький // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Швейний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ [1] [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] архів
- ↑ William Trammell Snyder. Charles Fredrick Wiesenthal (1726-1789): An Appraisal of the Medical Pioneer of Baltimore. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.
- ↑ Sewing Machine Beginning. Sewing. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2012.
- ↑ Швейные машины // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Швейна машина [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Цепной стежок // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Джерела[ред. | ред. код]
- Швейная машина // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Швейные машины // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Швацька машина |
- Singer_Tradition_2250 [Архівовано 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]