Шведська королівська академія наук
| Шведська королівська академія наук | |
|---|---|
| швед. Kungliga Vetenskapsakademien | |
,_Frescati,_Norra_Djurg%C3%A5rden,_Stockholm.jpg) | |
| Абревіатура | KVA(швед.) |
| Тип |
Академія наук Swedish Royal Academiesd будівля національна академія наукd |
| Засновник |
Jonas Alströmerd Андерс Юган фон Гепкен Sten Carl Bielked Карл Лінней Mårten Triewaldd Carl Wilhelm Cederhielmd |
| Засновано | 2 червня 1739 |
| Правовий статус | academic districtd |
| Країна |
 Швеція |
| Штаб-квартира | Frescatid (59°21′59″ пн. ш. 18°03′06″ сх. д. / 59.36638888891677368° пн. ш. 18.051666666694778485° сх. д.) |
| Членство |
Committee on Space Researchd[1] Міжнаціональна Наукова Радаd[2] Association of Learned and Professional Society Publishersd[3] Міжакадемічне партнерствоd[4] All European Academiesd[5] |
| Офіційні мови | шведська |
| Дочірня(і) організація(ї) |
Абіску |
| Дохід | 15 232 777 € (2020) |
| Вебсайт: kva.se | |
 | |
 Шведська королівська академія наук у Вікісховищі | |
Шве́дська королі́вська акаде́мія нау́к (швед. Kungliga Vetenskapsakademien, KVA) — одна з королівських академій Швеції.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Академія — незалежна, неурядова наукова організація, яка підтримує науку, передусім природничі науки та математику. 2 червня 1739 року її заснували натураліст Карл Лінней, комерсант Юнас Альстремер, інженер-механік Мортен Трівальд, державні службовці Стен Карл Більке та Карл Вільгельм Седер'єльм, а також політик Андерс Юган фон Гепкен.[6]
Призначенням академії було зосереджуватися на практично корисних знаннях та публікувати матеріали шведською мовою для ознайомлення широких мас із академічними відкриттями, на противагу заснованому в 1719 році Королівському науковому товариству в Упсалі (швед. Kungliga Vetenskaps-Societeten i Uppsala), що публікувало свої праці латиною. Шведську королівську академію наук також навмисне розмістили в центрі торговельної діяльності — Стокгольмі, у якому, на відміну від Упсали, тоді ще не було університету. Академію влаштовано на зразок Лондонського королівського товариства та Французької академії наук в Парижі — установ, знаних декому із співзасновників. Виносить рішення про присудження Нобелівських премій з 1901 р. з фізики, хімії та з економіки (з 1969 р.).
Комітети Академії присуджують такі міжнародні нагороди:
- Нобелівська премія з фізики, хімії та економіки[7][8] (відома також як Нобелівська меморіальна премія з економіки)
- Премія Крафорда з астрономії та математики, наук про Землю, біологічних наук (насамперед екології) та дослідження поліартритів[9]
- Премія Рольфа Шока з логіки та філософії[10]
- Премія Грегорі Аміноффа з кристалографії[11]
- Медаль Оскара Клейна.
Академія присуджує також низку національних премій.[12]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://cosparhq.cnes.fr/about/members/national-scientific-institutions/
- ↑ https://council.science/members/online-directory/
- ↑ https://www.alpsp.org/membership-directory
- ↑ https://www.interacademies.org/network/member-academies
- ↑ https://allea.org/members
- ↑ Історія. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ Nobel Prizes. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 21 січня 2010. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ Prize in Economic Sciences. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ Crafoord Prize. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ Rolf Schock Prizes. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ Gregori Aminoff Prize. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ National prizes. The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 18 жовтня 2007.
Посилання[ред. | ред. код]
- The Royal Swedish Academy of Sciences [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2016) |
- Велика енциклопедія Кирила і Мефодія[ru], www.km.ru (версія 2005 року CD 1-2) (рос.)
|
