Шведський музей природознавства
Шведський музей природознавства Swedish Museum of Natural History | |
---|---|
швед. Naturhistoriska riksmuseet | |
59°22′08″ пн. ш. 18°03′13″ сх. д. / 59.368889° пн. ш. 18.053611° сх. д. | |
Тип | музей природничої історії національний архітектурний ансамбль[2] і Урядова установа Швеціїd[3] |
Статус спадщини | governmental listed building complexd[4] |
Склад | Cosmonovad і Herbarium, Swedish Museum of Natural Historyd |
Частина від | Міністерство культури Швеції |
Країна | Швеція[2][3] |
Розташування | Стокгольм |
Адреса | 114 18[3] Frescativägen 40, 114 18 Stockholm[3] |
Стиль | архітектура модерну |
Архітектор | Аксель Андерберг |
Засновано | 1819 |
Відкрито | 1916 |
Відвідувачі | 670 820 (2017)[1] |
Директор | Lisa Månssond[5] |
Сайт | nrm.se |
Шведський музей природознавства у Вікісховищі |
Шведський музей природознавства (швед. Naturhistoriska riksmuseet) — розташований у Стокгольмі, один із двох найбільших музеїв природознавства у Швеції[6], інший розташований у Гетеборзі[7].
Музей було засновано у 1819 році Шведською королівською академією наук[8]. Музей було відокремлено від Академії у 1965 році[6].
Одним з відомих хранителів колекцій музею був Андерс Спарман, студент Карла Ліннея та член експедицій капітана Джеймса Кука[9]. Ще одне важливе ім'я в історії музею — зоолог, палеонтолог та археолог Свен Нільссон, який впорядкував раніше неорганізовані зоологічні колекції[10].
Сучасна будівля музею була спроєктована архітектором Акселем Андербергом та завершена у 1916 році. У 2014 році це була найбільша будівля музею у Швеції[6]. Головний кампус Стокгольмського університету згодом був побудований поряд з музеєм[11]
У фондах музею міститься більш ніж 10 мільйонів препаратів тварин, рослин, грибів, скам'янілостей та мінералів. Штат музею нараховує близько 60 наукових співробітників (у тому числі 12 професорів) та 300 запрошених дослідників щороку. Щорічно колекції музею поповнюються приблизно на 10 000 одиниць зберігання[12].
У музеї є IMAX-кінотеатр Cosmonova[6]. Цей кінотеатр є найбільшим планетарієм у Швеції[13].
- ↑ Svenska museibesök i topp|utgivare (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2018. Процитовано 1 березня 2018. [Архівовано 2018-01-29 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ а б в г Public register of government agencies in Sweden
- ↑ Bebyggelseregistret
- ↑ https://www.regeringen.se/pressmeddelanden/2021/10/lisa-mansson-ny-overintendent-och-chef-for-naturhistoriska-riksmuseet/
- ↑ а б в г Naturhistoriska riksmuseet. www.sfv.se. Statens Fastinghetsverk. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 1 березня 2018. [Архівовано 2014-10-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Naturhistoriska museet. www.goteborg.com. go:teborg. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 1 березня 2018. [Архівовано 2014-10-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Dahlgren, Erik Wilhelm (1915). Kungl. Svenska Vetenskapsakademien : Personförteckningar 1739–1915. Uppsala: Kungl. Svenska Vetenskapsakademien. с. 16.
- ↑ Nyberg, Kenneth (2007–2011). Anders Sparrman. Svenskt biografiskt lexikon National Archives of Sweden (Swedish) . Т. 33 (2007–2011). Stockholm. с. 3. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Regnéll, Gerhard (1990–1991). Sven Nilsson. Svenskt biografiskt lexikon National Archives of Sweden (Swedish) . Т. 27 (1990–1991). Stockholm. с. 2. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Byggnader inom Frescati. www.su.se. Stockholm University. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 1 березня 2018. [Архівовано 2016-01-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Swedish Museum of Natural History. Research and collections. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 1 березня 2018. [Архівовано 2018-02-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Om Cosmonova. www.nrm.se. Swedish Museum of Natural History. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 1 березня 2018. [Архівовано 2018-06-18 у Wayback Machine.]