Швейцарський армійський ніж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швейцарський армійський ніж Victorinox
Swiss army knife closed 20050612.jpg
Швейцарські армійські ножі, модель 1961 р модифікації 1994 р.: Victorinox 0.8610.26 і Wenger 1.70.01
Швейцарський армійський ніж Victorinox 0.8461.MWCH. Модель 2008 года

Швейцарський армійський ніж — багатофункціональний складаний ніж, оснащений клинком та декількома додатковими інструментами, такими як викрутки, відкривачки, штопор тощо.

В неробочому положенні інструменти знаходяться всередині руків'я ножа і приводяться в робоче положення обертанням навколо внутрішнього шарніру. Руків'я, як правило, традиційно зроблене з пластиковими накладками червоного кольору. Модель ножа, що поставляється в швейцарську армію до 2009 р, має руків'я з алюмінієвого сплаву, із зображенням хреста і щита, що символізує герб Швейцарії.

Хоча ніж має назву армійського, він використовувався в швейцарській армії не як зброя, а скоріше як підсобний інструмент.

В інших країнах також випускаються ножі зі схожою функціональністю та схожим зовнішнім виглядом.

Пристосування[ред. | ред. код]

Швейцарський армійський ніж Wenger

В сучасні ножі можуть також бути вбудовані:

Історія[ред. | ред. код]

Походження[ред. | ред. код]

Перший швейцарський армійський ніж. 1891 рік

У 1890-х роках Карл Елзенер, власник компанії з виробництва хірургічного обладнання, почав виробляти «солдатський ніж», попередник сучасного швейцарського ножа. Він поєднував кишеньковий складаний ніж і викрутку, яка стала необхідна швейцарському солдату разом з прийняттям на озброєння швейцарської армії нової гвинтівки Schmidt-Rubin M1889, яка вимагала викрутку для розбирання. Перший подібний ніж мав дерев'яне руків'я і був оснащений клинком, викруткою, відкривачкою для консервів та шилом, і цей ніж був закуплений швейцарської армією.

У 1896 році Елзенер створив ніж, у якого з кожного боку було по клинку. Спеціальний пружинний механізм утримував їх, при цьому одна і та ж пружина підтримувала обидва клинки, що було нововведенням на той час. Подібний пристрій дозволив подвоїти кількість інструментів. Елзенер, крім другого клинка, додав штопор.

12 червня 1897 Елзенер запатентував свій новий пристрій.

Victorinox і Wenger[ред. | ред. код]

Компанія Елзенера «Victorinox» був основним гравцем на ринку до 1893 року, коли друга швейцарська компанія з виробництва ножових виробів Paul Boechat & Cie зі штаб-квартирою в Делемоні у франкомовному кантоні Юра, почала продавати подібний продукт.

Ця компанія була пізніше куплена Теодором Венгером, який став її головним керуючим, і пізніше перейменована у Wenger Company.

У 1908 уряд Швейцарії розділив контракт порівну між Victorinox і Wenger, кожна з яких отримала половину поставлених замовлень.

За взаємною згодою Wenger рекламувалася як справжній швейцарський армійський ніж, а Victorinox використовувала слоган оригінальний швейцарський армійський ніж.

26 квітня 2005 року компанія Victorinox придбала Wenger і знову стала єдиним постачальником ножів швейцарської армії, але бренди тимчасово залишилися окремими.

З 2014 року випуск ножів Wenger був припинений[1].

Примітки[ред. | ред. код]