Швейцарський франк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Швейцарський франк
фр. Franc suisse
нім. Schweizer Franken
італ. Franco svizzero
рет. Franc svizzer
CHF Banknotes.jpg

Банкноти
CHF coins.jpg

Монети
Держава(и) Швейцарія Швейцарія
Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Банкноти 10, 20, 50, 100, 200, 1000 франків
Монети 5, 10, 20 рапенів/чентіссімо/сантимів; 1/2, 1, 2, 5 франків
Символ ₣ або Fr.
Літерний код CHF
Центральний банк Національний банк Швейцарії
Веб-сайт snb.ch
Валютні курси
Валютні курси формуються автоматично на основі інформації Національного банку України, Міжнародного валютного фонду та Європейського центрального банку
1 USD = 0,9805 CHF (29 червня 2016)
1 EUR = 1,087 CHF (29 червня 2016)
1 UAH = 0,03945 CHF (29 червня 2016)
Інфляція -0.2% (2013)

Швейцарський франк (код валюти згідно з ISO 4217: CHF, символ: або Fr.) — офіційна валюта Швейцарії та Ліхтенштейну. Емісійний інститут - Національний банк Швейцарії.

Сьогодні в Європі лише швейцарська валюта носить назву франк. На чотирьох офіційних мовах Швейцарії назва звучить так: Franken (німецькою), franc (французькою і ретороманською) та franco (італійською). Одна сота частина франка називається Rap (мн. — Rappen) (Rp.) німецькою, centime (c.) французькою, centesimo (ct.) італійською та rap (rp.) ретороманською. На сьогодні в обігу перевають монети номіналом 5, 10, 20 рапенів/чентіссімо/сантимів та 1/2, 1, 2, 5 франків і банкноти 10, 20, 50, 100, 200, 1000 франків.

Швейцарський франк відомий своєю міцністю валютного курсу через це є популярною валютою накопичення. Попри малі розміри країни-емітента, він посідає п'яте місце у світі за обсягами торгівлі та сьоме за розмірами міжнародних валютних резервів.[1]

Історія[ред.ред. код]

Швейцарський франк з'явився в 1850 році і за вартістю дорівнював французькому франку. Він замінив різноманітні валюти швейцарських кантонів, деякі з них до того часу використовували франк (ділився на 10 баценів чи 100 сантимів), який по вартості дорівнював 1,5 французьких франка.

До 1850 року виготовленням монет в Швейцарії займалися більш ніж 75 різних установ, включаючи 25 кантонів і напів-кантонів, 16 міст, абатств. В обігу перебувало близько 860 видів різних за вартістю і номіналом монет. Більше того, в 1850 році національні валюти становили лише 15% від загальної кількості грошей в обігу, решта це були іноземні валюти, які були привезені купцями. На додачу до цього деякі приватні банки почали випускати перші банкноти. Загальна кількість монет і банкнот, що перебували в обігу доходила до 8 000. Це створювало дуже багато проблем.

Для того, щоб вирішити цю проблему в новій Швейцарській федеральній конституції 1848 року було прописано, що новий Федеральний Уряд буде єдиним в Швейцарії, хто випускатиме гроші. Через два роки вийшов федеральний закон про монетну систему, який був прийнятий федеральними зборами 7 травня 1850 року, згідно з яким франк став єдиною офіційною швейцарською грошовою одиницею.

В 1865 році Франція, Бельгія, Італія та Швейцарія об'єднались в Латинський монетний союз і домовились обмінювати свої національні валюти в співвідношенні 4,5 грами срібла за 0,290322 грами золота. Навіть після того, як монетний союз втратив свою силу в 1920-ті роки і перестав існувати в 1927, Швейцарія дотримувалась цього співвідношення аж до 1967 року.

Швейцарський франк традиційно відноситься до валют податкових гаваней чи офшорних зон, з рівнем інфляції близьким до нуля і законодавчо закріпленеми золотовалютними запасами на рівні мінімум 40%. Проте, цю прив'язку до золота, що була введена в 20-ті роки, скасовано в 2000 році у зв'язку з поправками до швейцарської конституції. Девальвація швейцарського франка була зафіксована тільки 27 вересня 1936 року і була викликана Великою депресією, коли франк знецінився на 30% слідом за англійським фунтом, доларом США і французьким франком.

Значне зміцнення швейцарського франку відбулося 15 січня 2015 року. Воно було викликане захисними діями центробанку Швейцарії у відповідь на ризики від боргової кризи в єврозоні. Тоді франк виріс відносно до всіх валют світу на 20-30%.

Банкноти і монети[ред.ред. код]

Банкноти[ред.ред. код]

З 1995 року випускаються банкноти восьмої серії. У порівнянні з попередньою серією був припинений випуск 500-франкових і започаткований випуск 200-франкових банкнот. Таким чином на сьогодні випускаються банкноти номіналом 10, 20, 50, 100, 200 і 1000 франків. Усі банкноти попередньої серії залишаються законним платіжним засобом на територіях Швейцарії та Ліхтенштейну до 1 травня 2020 року.[2]

Нижче наведений опис поточної восьмої серії банкнот.

Реверс Аверс Номінал Розмір Домінуюючий колір Лицьова сторона
CHF10 8 front horizontal.jpg CHF10 8 back horizontal.jpg
10 франків
126 × 74 мм
жовтий
Ле Корбюзьє
CHF20 8 front horizontal.jpg CHF20 8 back horizontal.jpg
20 франків
137 × 74 мм
Червоний
Артур Онеґґер
CHF50 8 front horizontal.jpg CHF50 8 back horizontal.jpg
50 франків
148 × 74 мм
зелений
Софі Тойбер-Арп
CHF100 8 front horizontal.jpg CHF100 8 back horizontal.jpg
100 франків
159 × 74 мм
блакитний
Альберто Джакометті
CHF200 8 front horizontal.jpg CHF200 8 back horizontal.jpg
200 франків
170 × 74 мм
коричневий
Шарль Фердинанд Рамю
CHF1000 8 front horizontal.jpg CHF1000 8 back horizontal.jpg
1000 франків
181 × 74 мм
фіолетовий
Якоб Буркгардт


Починаючи з 2016 року буде вводитися нова дев'ята серія банкнот. Ескіз до банкнот створила швейцарська художник і дизайнер Мануела Пфрундер (Manuela Pfrunder). Однією з особливостей нових банкнот стане те, що між двома шарами спецпаперу буде вбудовуватися особливий прозорий пластиковий шар, який має ускладнити роботу фальшивомонетникам. Виведення з обігу старих банкнот буде проводитися поступово, по мірі їх зношеності.

6 квітня 2016 року була представлена нова банкнота в 50 франків. На банкноті розміщено зображення художниці Софі Тойбер-Арп. У 2017 році очікується випуск нової 20-франкової банкноти. Інші грошові знаки (номіналом 10, 100, 200 і 1000 франків) будуть випускатися починаючи з 2018 року кожні півроку або рік.[3]

Монети[ред.ред. код]

Монети швейцарського франку чеканяться на Швейцарському монетному дворі. Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом в 5, 10, 20 рапенів/чентіссімо/сантимів та 1/2, 1, 2 та 5 франків. Раніше випускалися також монети номіналом в 1 (до 2006 року) та 2 (до 1977 року) рапенів/чентіссімо/сантимів.

Зображення Номінал Діаметр Вага Гурт Матеріал
Fünfrappen.jpg
5 рапенів
17.15 мм
1.8 г
гладенький
алюмінієва бронза
Zehnrappen.jpg
10 рапенів
19.15 мм
3 г
гладенький
мельхіор
Zwanzigrappen.jpg
20 рапенів
21.05 мм
4 г
гладенький
мельхіор
Fünfzigrappen.jpg
1/2 франка
18.20 мм
2.2 г
ребристий
мельхіор
Einfranken.jpg
1 франк
23.20 мм
4.4 г
ребристий
мельхіор
Zweifranken.jpg
2 франки
27.40 мм
8.8 г
ребристий
мельхіор
Fünffranken.jpg
5 франків
31.45 мм
13.2 г
випуклий наднапис «DOMINUS PROVIDEBIT» та 13 зірок
мельхіор


Нерегулярно випускаються ювілейні та тематичні пам'ятні монети, як правило, номіналом 10, 20 та 50 франків, наприклад:

Зображення Номінал Діаметр Вага Гурт Матеріал Рік випуску Опис
Swiss-Commemorative-Coin-2005-CHF-10-obverse.pngSwiss-Commemorative-Coin-2005-CHF-10-reverse.png
10 франків
32.85 мм
15 г
ребристий
біметалеві,
центр — мідно-нікелевий,
кільце — алюмінієва бронза
2005
Гора Юнгфрау
Swiss-Commemorative-Coin-2009-CHF-10-obverse.pngSwiss-Commemorative-Coin-2009-CHF-10-reverse.png
10 франків
32.85 мм
15 г
ребристий
біметалева,
центр — мідно-нікелевий,
кільце — алюмінієва бронза
2009
Швейцарський національний парк
Swiss-Commemorative-Coin-2007b-CHF-20-obverse.pngSwiss-Commemorative-Coin-2007b-CHF-20-reverse.png
20 франків
33 мм
20 г
напис
срібло
2007
Фортеця «Мунот»
Swiss-Commemorative-Coin-2004b-CHF-50-obverse.pngSwiss-Commemorative-Coin-2004b-CHF-50-reverse.png
50 франків
25 мм
11.2 г
напис
золото
2004
Гора Матергорн

Валютний курс[ред.ред. код]

У Швейцарії використовується режим вільно плаваючого валютного курсу. Швейцарський франк відомий своєю міцністю валютного курсу, так протягом 2000-2015 років він виріс проти усіх основних валют світу приблизно на 30-40%.

З 2003 року курс швейцарського франка по відношенню до євро коливався в діапазоні 1,5-1,6 CHF за євро. 6 вересня 2011 року, після масштабного зміцнення франка на валютному ринку, коли валюта оновлювала історичні максимуми до всіх валют світу, в першу чергу до євро, через масовий притік до Швейцарії європейських грошей від загроз боргової кризи в єврозоні, Національний банк Швейцарії провів ряд інтервенцій з ослаблення франка та повідомив, що не допустить подальшого зміцнення франка менш ніж 1,20 франка за євро.[4]

15 січня 2015 року, в 09:30 за місцевим часом, центробанк, несподівано для валютного ринку, повідомив про скасування валютного порога до євро, що протягом наступних 10 хвилин викликало небувале зростання франка до всіх валют світу на 20-30%, до деяких з яких оновивши історичні максимуми, зокрема до долара США, євро, японської ієни, британського фунта стерлінгів, а також викликавши загальне розбалансування всього валютного ринку, коли курси, в першу чергу, провідних валют, протягом цих же 10 хвилин були збиті, як до франка, так і один до одного. Після стрибка на ринку, франк протягом двох днів коректувався, ринок шукав справедливу ціну валюти. Несподівана новина також відбилася на фондовому ринку, на вартості акцій швейцарських експортно-орієнтованих компаній, переважно, зниженням, як, наприклад, Nestlé на 6,20%, Hoffmann-La Roche на 8,62%, Novartis на 8,68%, а провідний національний фондовий індекс SMI на 8,67%, падіння наступного дня продовжилися.

Оскільки до цієї події, не було передумов для скасування порога франка до євро, принаймні, більша частина фондового ринку, а саме інвестфонди, банки, брокери та просто трейдери мали на цей момент відкриті позиції проти франка, через небувалу волатильність за всю історію валютного ринку, зазнали збитки, а ряд фінансових установ і зовсім визнали себе неплатоспроможними перед своїми контрагентами та клієнтами, як, наприклад, британський форекс-брокер Alpari UK, американський FXCM та новозеландський Excel Markets.[5] Рух котирувань франка був настільки швидким та несподіваним, що дилери просто не встигали встановлювати курс, через що постачальники брокерських послуг були змушені зупинити торги валютою, а утримувачі відкритих позицій по франку масово їх намагалися закрити, через що виникли перебої в роботі постачальників послуг, як, наприклад, німецького Deutsche Bank.[6] Ринок назвав цю подію «Швейцарським шоком», а його довіру до національного банку було підірвано, оскільки всього за тиждень до події один із представників центробанку відкрито запевнив, що політика центробанку з приводу порога до євро мінятися не буде.[7][8][9]

Графіки валютних курсів швейцарського франка по відношенню до долара США та євро (к-сть CHF за один USD та EUR відповідно)


Поточний обмінний курс CHF
На Google Finance: AUD CAD EUR GBP JPY UAH USD
На Yahoo! Finance: AUD CAD EUR GBP JPY UAH USD
На XE: AUD CAD EUR GBP JPY UAH USD
На OANDA: AUD CAD EUR GBP JPY UAH USD
На fxtop.com: AUD CAD EUR GBP JPY UAH USD

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Швейцарські банкноти — єдині в світі гроші, на яких малюнки розташовані вертикально, а не горизонтально.[3]
  • Банкнота номіналом у 1000 швейцарських франків є другою в рейтингу найдорожчих банкнот у світі (після банкноти номіналом 10 тис. сінгапурських доларів). Цікаво що на банкноти даного номіналу припадає біля 60% вартості усієї готівкової маси швейцарських грошей що перебувають в обігу і які, притому, майже не використовуються в повсякденних розрахунках. Вони натомість є зручним засобом зберігання заощадженнь і, на думку експертів, більшість з них належать особам що проживають за межами Швейцарії.[10]
Вартість готівкової маси швейцарських монет і банкнот, станом на березень 2010 року (у млн. франків)[11]
Монети 10 франків 20 франків 50 франків 100 франків 200 франків 500 франків 1000 франків Загалом
2 695,4 656,7 1 416,7 1 963,0 8 337,4 6 828,0 129,9 27 637,1 49 664,0

Бібліографія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Top 8 Most Tradable Currencies investopedia.com, November 14, 2015
  2. Sixth series, on the website of the Swiss National Bank. Last accessed 30 August 2012.
  3. а б Швейцарія випустила в обіг нову банкноту номіналом 50 франків Європейська правда, 6 квітня 2016
  4. Закат валюты-убежища: Швейцарский франк привязали к евро (html). Вести. Экономика (ru). Вести. 2011-09-06. Процитовано 2011-09-06. 
  5. Рекордный скачок франка разорил британского брокера группы Alpari (html). РБК (ru). РБК. 2015-01-16. Процитовано 2015-01-16. 
  6. Verlaine, Julia (2015-01-15). Mayhem Erupts on Trading Floors After Swiss Central Bank Removes Cap on Franc (html). Bloomberg (en). Bloomberg. Процитовано 2015-01-15. 
  7. Швейцарский франк поравнялся с евро (html). Яндекс (ru). Яндекс. 2015-01-15. Процитовано 2015-01-15. 
  8. Шпилевская, Кристина (2015-01-15). SNB вернул франк к жизни (html) (ru). Инвесткафе. Процитовано 2015-01-15. 
  9. Решение швейцарского ЦБ подорвало статус франка как резервной валюты (html) (ru). Финмаркет. 2015-01-16. Процитовано 2015-01-16. 
  10. Купюр в 1000 франков становится больше business-swiss.ch, 08.08.2013
  11. Swiss National Bank (February 2010). "Swiss National Bank Monthly Statistical Bulletin". Прес-реліз. Переглянутий 18 March 2014.

Посилання[ред.ред. код]