Швейцарські федеральні залізниці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лого-символ SBB-CFF-FFS
Мережевий план SBB-CFF-FFS
Новітній залізничний склад RABe 511 в регіоні Цюрих
Потяг на Готтардський лінії

Швейца́рські федера́льні залізни́ці, SBB-CFF-FFS (нім. Schweizerische Bundesbahnen SBB, фр. Chemins de fer fédéraux suisses CFF, італ. Ferrovie federali svizzere FFS, ретороманська. Viafiers federalas svizras VFS) — державна залізнична компанія (акціонерне товариство) Швейцарської конфедерації з правлінням в її столиці Берні.

Юридичне становище[ред.ред. код]

З 1 січня 1999 року Швейцарські федеральні залізниці були виведені з-під керування швейцарського уряду та перетворені в особливе акціонерне товариство відкритого типу, акції якого знаходяться у володінні швейцарської держави. Керування та розвиток цього акціонерного товариства проводиться за законами ринкової економіки, проте також кожні 4 роки коригується Федеральними зборами Швейцарії, що стверджують план пріоритетів для SBB-CFF-FFS. Держава також надає допомогу при розвитку залізничної інфраструктури, а також стежить за тим, щоб доходи від пасажирських та вантажних перевезення перекривали витрати на їх підтримку.

Структура[ред.ред. код]

З 1 січня 2009 року SBB-CFF-FFS підрозділяється на 4 служби:

  • пасажирські перевезення;
  • вантажні перевезення;
  • керування та ремонт залізничних ліній;
  • керування нерухомим майном, яке належить товариству.

Центральне правління товариства відповідає за фінансову політику та контроль, інформатику та логістику, питання координації та економічне планування, персонал та службу безпеки. Окремо в цій системі стоїть ревізійна комісія концерну, безпосередньо підлегла президії Ради правління. З кінця 2006 року SBB-CFF-FFS керує голова Ради директорів Андреас Мейєр. Поряд з А.Мейером, в нього входять Жаннин Пілл (пасажирські перевезення), Юрг Штеклі (нерухомість), Нікола Перрен (вантажні перевезення), Георг Радон (фінанси) та Маркус Йорді (персонал).

Уздовж кордону Швейцарії з Німеччиною, на німецькій території в південному Бадені, на лініях Вейль-на Рейні — Леррах і за маршрутом лінії Seehas рух і перевезення пасажирів забезпечуються німецькою дочірньою фірмою SBB-CFF-FFS, SBB GmbH. Крім цього, суспільство контролює цілий ряд дочірніх фірм у Швейцарії: SBB Cargo AG (100%), Thurbo (90%), RegionAlps (100%), AlpTransit Gotthard AG (100%), а також компанії Zentralbahn (на 66%), TILO (50%), Lyria (26% акцій).

2002 року, з метою збереження історичної спадщини, SBB-CFF-FFS створює «Фонд історичної спадщини Швейцарських федеральних залізниць». Цей фонд оберігає рухомий склад минулих років, який має історичну цінність, містить у Берні Інфотек — велику бібліотеку з історії розвитку транспорту в Швейцарії, з архівом, фотоархівом та зборами плакатів.

Всі лінії SBB-CFF-FFS повністю електрифіковані.

Загальні відомості[ред.ред. код]

  • Кількість пасажирів (на 2010 рік, в млн осіб) : 347
  • Кількість пасажиро-кілометрів (на 2010 рік, в млн) : 17.513
  • Кількість тонно-кілометрів вантажних перевезень (на 2010 рік, в млн) : 13.111
  • Кількість працівників (на 2010 рік, осіб) : 28.143
  • Загальна протяжність залізничної мережі (на 2010 рік, км) : 3.212
  • Кількість вокзалів та залізничних станцій: 804
  • Кількість вокзалів, пристосованих для пасажирського сполучення (на 2010 рік) : 763
  • Кількість вокзалів, пристосованих для прийому вантажних перевезень (на 2010 рік) : 247
  • Вокзал, приймає найбільшу кількість пасажирів: Цюрихський (більш 350 тисяч пасажирів щодня)
  • Кількість паркувальних місць для автомобілів при вокзалах: 25.630
  • Пунктуальність при перевезеннях: 87%
  • Сумарні вкладення в SBB-CFF-FFS в 2007–2010 роках (в млрд швейц. фр.) : 5,88
  • Отриманий прибуток (2008 року, в млрд швейц. фр.) : 8

З 2001 року SBB-CFF-FFS займається також та автобусними перевезеннями. Оскільки всі залізничні лінії Швейцарії електіфіціровани, компанія займається також та виробництвом електроенергії. Їй належить 6 електростанцій:

  • Амштег (кантон Урі)
  • Шателар-Барберіні (кантон Під)
  • Етцельверк (кантон Швіц)
  • Массабоден (кантон Валліс)
  • Рітом (кантон Тічино)
  • Вернаяз (кантон Валліс)

У розпорядженні компанії знаходиться 17.703 транспортних засоби, у тому числі (на 2003 рік) :

  • 1 141 лінійний локомотив;
  • 507 маршових локомотива;
  • 3 883 пасажирських вагони;
  • 12 171 вантажних вагони.

Історія[ред.ред. код]

В XIX сторіччі всі залізниці Швейцарії перебували у володінні приватних товариств. конкуренція та регіональні протиріччя часто приводили до будівництва паралельних ліній. Регіональна монополія на перевезення окремих великими компаніями гарантувала їм великий прибуток, проте зустрічала серйозну критику з боку громадськості. В результаті проведеного 20 лютого 1898 року референдуму в Швейцарії було націоналізовано 5 найбільших приватних залізничних товариств. Перший Управлінський рада нової державної компанії складався з 54 членів, 24 жовтня 1900 пройшло його перше засідання, яке прийняло статут товариства. З 1 січня 1902 року SBB-CFF-FFS існує як самостійна організація. У цей день також в путь вирушили перші поїзди, керовані дирекцією SBB-CFF-FFS. Тому 1 січня 1902 року є офіційною датою «народження» Швейцарських федеральних железниех доріг. У період з 1901 по 1909 рік були націоналізовані ще 5 великих залізничних компаній Швейцарії та приєднані до SBB-CFF-FFS.

Перші спроби електрифікувати залізничні лінії SBB-CFF-FFS робилися ще 1903 року (у співпраці з цюрихській машинобудівною фірмою Ерлікон), однак рішуче ці технології починають впроваджуватися лише з 1919 року, внаслідок різкого подорожчання вугілля.

З 3 червня 1956 року Швейцарські залізниці, як це прийнято і в інших європейських державах, переходять на категорії пасажирських перевезень 1-го і 2-го класу, відмовившись від колишньої системи 1-го, 2-го і 3-го класу вагонів.

Велика реформа на лініях SBB-CFF-FFS була проведена в рамках програми «Bahn 2000»12 грудня 2004 року, коли були змінені маршрути 90% поїздів. Одночасно на 12% була збільшена кількість задіяних поїздів. Крім цього, час пересування поїздів у найбільш завантаженому транспортному трикутнику Берн-Цюрих-Базель було скорочено на 1 годину.

Посилання[ред.ред. код]