Швидько Ганна Кирилівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швидько Ганна Кирилівна
Народилася 1 травня 1944(1944-05-01)
Бажани, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Померла 2 лютого 2022(2022-02-02) (77 років)
Місце проживання м. Дніпро
Країна Україна Україна
Діяльність історик права
Alma mater ДНУ ім. О. Гончара
Галузь історія України, джерелознавство, краєзнавство
Заклад НТУ ДП
Звання професор
Ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Ковальський Микола Павлович
Відома завдяки: дослідниця козацької доби України
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України
Почесний краєзнавець України

Швидько Ганна Кирилівна (1 травня 1944(1944-05-01), Бажани, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 2 лютого 2022(2022-02-02)) — доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії історичних наук, директор Дніпропетровського регіонального відділення науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 1 травня 1944 р. в селі Бажани Петропавлівського району Дніпропетровської області в родині колгоспників.

У 1951 — 1955 рр. навчалась у початковій школі с. Бажани, у 1955 — 1958 рр. в Олефірівській семирічці, у 1958 — 1961 рр. в Дмитрівській десятирічці Петропавлівського району. У 1961 — 1967 рр. працювала в колгоспі ім. В.Чкалова Петропавлівського району.

У 1967 — 1971 рр. навчалась на історико-філологічному (з 1971 р. — історичному) факультеті Дніпропетровського державного університету. Маючи значний трудовий стаж, була кандидатом в члени КПРС, головою студентської ради факультету. Отримала диплом із відзнакою.

У 1972 р. вступила до аспірантури Дніпропетровського державного університету.

У 1973—1975 рр. — заступник секретаря парткому Дніпропетровського державного університету; із 1 листопада 1975 р. — ст. викладач кафедри історії СРСР і УРСР.

22.02.1980 р. в Інституті історії АН УРСР захистила кандидатську дисертацію «Радянська історіографія соціально-економічного розвитку міст України XVI–XVIII ст.» (рос. мовою «Советская историография социально-экономического развития городов Украины в ХVI–ХVIII вв.»).

Із 1980 р. до 1991 р. керувала Дніпропетровською підсекцією Української секції Наукової Ради з Історіографії АН СРСР, працювала доцентом кафедри історії СРСР та УРСР, Вченим секретарем Ради ДнДУ (1981—1987). 1982 р. присвоєно вчене звання доцента.

25.12.1987 р. захистила докторську дисертацію «Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини XVII — середини XVIII ст.» (рос. мовою «Источники по социально-экономической истории городов Левобережной Украины второй половины ХVІІ – первой половины ХVIII в.»).

З 1988 р. — на посаді професора кафедри історії СРСР і УРСР Дніпропетровського державного університету. У 1989 — 1995 рр. — завідувач кафедри історії України. 1990 р. присвоєно вчене звання професора.

З 1995 р. — на посаді професора кафедри українознавства і політології (зараз історії та політичної теорії) Національної гірничої академії України (зараз Національний гірничий університет України).

У 1991 — 2008 рр. — голова правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Головний редактор збірника наукових праць Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник.

Померла 2 лютого 2022 року внаслідок множинних травм, отриманих внаслідок автокастрофи у 2018 році, в тому числі зламу шийки стегна.

Була похована 4 лютого 2022 року у с. Бажани, відповідно до заповіту.

Нагороди[ред. | ред. код]

Науковий доробок[ред. | ред. код]

  • Социально-экономическое развитие городов Украины в XVI–XVIII вв.: Учеб. пособие. — Д.: ДГУ, 1979. — 99 с.
  • Класова боротьба на Україні в дожовтневий період (XV–XVIII ст.) — Д.: ДДУ, 1981. — 54 с.
  • Борьба городов Украины за осуществление решений Переяславской рады (вторая половина XVII — середина XVIII вв.): Учеб. пособие. — Д.: ДГУ, 1983. — 84 с.
  • Социально-экономическое развитие Украины в XIV — середине XVIII в. — Д.: ДГУ, 1988. — 86 с.
  • Історія України (XIV–XVIII ст.): Пробний підручник для 8 кл. середньої школи. — К.: Генеза, 1996. — 304 с.
  • Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис / Г. К. Швидько, В.Романов. — К., 1997. — Вип.1. — 138 с.
  • Історія держави і права України (X — початок XIX ст.): Навчальний посібник. — Д.: ДДУ, 1998. — 176 с.
  • Катеринославський піквікський клуб. 1858–1860. — Д.: ДОУНБ, 2003. — 147 с.
  • Михайло Комаров і Катеринославщина. — Д.: Національний гірничий університет, 2011. — 228 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кочергін І. О. Покликання — служити людям // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на 2004 рік: бібліографічний покажчик / Упоряд. І.Голуб. — Д.: ДОУНБ, 2003. — С.92-94.
  • Мицик Ю. А. Швидько Ганна Кирилівна // Українське козацтво: Мала енциклопедія. Вид. 2-е доповнене і перероблене. — К.-Запоріжжя, 2006. — С.654
  • Удод О. А. До 60-річчя доктора історичних наук, професора Г. К. Швидько // Український історичний журнал. — 2004. — № 3. — С.155-157.
  • Швидько Ганна Кирилівна: До 60-річчя від дня народження: Біобібліографічний покажчик. — Д.: Національний гірничий університет, 2004. — 70 с.
  • Швидько Ганна Кирилівна // Національна гірнича академія України. Професори. 1899–1999. — Д.: НГАУ, 1999. — С.108.
  • Швидько Ганна Кирилівна // https://web.archive.org/web/20080328070945/http://www.libr.dp.ua/region/Shvidko.htm
  • Кочергін І. О. Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] // Краєзнавство.– 2014.– № 1.– С. 69–75.

Посилання[ред. | ред. код]