Перейти до вмісту

Шебекіно

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Шебекіно
Шебекино
Герб міста Шебекіно Прапор міста Шебекіно
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїБєлгородська область
Муніципальний районШебекінська міськрада
Код ЗКАТУ14 450
Код ЗКТМО14 750 000 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1713
Статус міста1938
Населення45 634 особи (2008)
Площа41 км²
Густота населення1113,0 осіб/км²
Поштові індекси309290-309296
Телефонний код+7 47248
Географічні координати:50°25′00″ пн. ш. 36°54′00″ сх. д. / 50.416666666667° пн. ш. 36.9° сх. д. / 50.416666666667; 36.9G O
Часовий поясUTC+3
Водоймарічки: Нежеголь, Корєнь, Короча
Найближча залізнична станціяНежеголь
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
30

Влада
Вебсторінкаshebekino.ru
Міський головаБузичкін Олександр
Мапа
Шебекіно. Карта розташування: Росія
Шебекіно
Шебекіно
Шебекіно. Карта розташування: Бєлгородська область
Шебекіно
Шебекіно
Мапа
CMNS: Шебекіно у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шебекіно (рос. Шебекино) — місто обласного підпорядкування, центр Шебекінського району Бєлгородської області, Росія.

Населення міста становить 45 634 особи (2008; 45,6 тис. в 2005, 45 119 в 2002, 44,6 тис. в 1989, 26,0 тис. в 1970, 13,9 тис. в 1959, 9,4 тис. в 1939).

Належав до Слобідської України, після чого був приєднаний до РРФСР у 1920-х роках.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Нежеголь, лівій притоці Сіверського Дінця, за 7 км від її гирла та за 7 км від кордону з Україною. У місті діє автомобільний пункт контролю через державний кордон з Україною Плетенівка—Шебекіно, а також залізничний пункт контролю через державний кордон з Україною Вовчанськ—Нежеголь.

У межах міста до Нежеголі впадають її праві притоки Корєнь та Короча.

Історія

[ред. | ред. код]

Датою виникнення міста зазвичай уважають 1713 рік, коли воно вперше було позначене на мапах. Свою назву поселення отримало від прізвища першого землевласника — козацького підполковника Шибека І. Д., що заснував тут слободу, оселивши своїх людей.

1716 маєток перейшов в орендне володіння Макарову О., що був кабінет-секретарем Петра I. У 1785 р. українська слобода Шибекіна (Шибікина) перейшла у володіння Барятинської Є. П.. З 1836 р. Шебекіне було родовим маєтком Ребіндерів. В 1839 році було збудовано Алексєєвський цукровий завод. У 1847 році збудований цегельний завод. У 1875 році були побудовані винокурня і двоповерховий млин. У 1896 році закінчилося будівництво залізничної лінії з Бєлгорода на Куп'янськ. Від неї була збудована залізниця до слободи Шибекіної. В 1905 році Ребіндер О. О. побудував електростанцію. В 1907 році для цукрового заводу був придбаний у Берліні паровоз. «Алексєєвський» цукровий завод став найбільшим в Росії. В 1914 році збудовано шкіряний завод. Перед революцією у слободі Шибекіній, окрім цукрового і шкіряного були спиртовий, крейдяний і цегельний заводи, а також працювали сільськогосподарські майстерні.

В 1928 році Шебекіно стає центром повіту. 1938 року надано статус міста. У повоєнний час Шебекіно розвивалося як місто хіміків. В 1948 році розпочалося будівництво хімічного заводу, що виробляє жирозамінники і мийні засоби на основі поверхнево-активних речовин. У СРСР були широко відомі пральні порошки «Новость», «Кристалл», «Нептун», випускалися також рідкі мийні засоби «Фея», «Альфия», «Ива».

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

1 червня 2023 року на території Бєлгородської області, бійцями РДК та ЛСР було заявлено про обстріл «Градами» поліцейського відділку в місті.[1]

5 червня 2023 року були помічені акти вандалізму та мародерства. На багатьох відеозаписах фіксується грабування квартир та вітрин магазинів[2].

14 червня 2024 року обвалився під'їзд багатоповерхового будинку. Окупанти стверджують, що перед цим місто обстрілювали. Відповідну заяву опублікував губернатор Бєлгородської області рф В'ячеслав Гладков. «Обстріл у Шебекіно. Відбулося обвалення під'їзду багатоквартирного будинку. За попередніми даними, троє постраждалих», – написав він. Гладков також опублікував фото зруйнованого під'їзду[3].

17 травня 2024 року у Шебекіно знайшли одразу 3 ФАБи. ФАБ-500 виявили біля будинку на Ржевському шосе. Повідомляється, що ніхто не постраждав, а пошкоджень немає. Ще одна ФАБ-250 впала у передмісті Шебекіно у селищі Батрацька Дача. Боєприпас ліквідували, постраждалих немає. Ще одну ФАБ-500 цього ж дня знайшли на вулиці Машинобудівників в районі будинку номер 27. Внаслідок падіння бомби пошкоджено фасад будинку, паркан та вікна[4].

Економіка

[ред. | ред. код]

У місті працюють заводи хімічний, біохімічний, побутової хімії, машинобудівний, автоспецустаткування, залізобетонних виробів, крейдовий, обробних матеріалів; комбінат будівельних матеріалів.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Город очень сильно разбомблен» Кадры из Шебекино Белгородской области, где не прекращаются обстрелы. Из него уезжают жители. Meduza (рос.). Процитовано 6 червня 2023.
  2. ↑ Розграбовані магазини і квартири: у Мережі показали хаос у прикордонному з Україною Шебекіно (відео). ТСН.ua (укр.). 5 червня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
  3. ↑ Росіяни заявили про обстріл Шебекіно на Бєлгородщині: там обвалився під'їзд, є постраждалі. Слово і Діло (укр.). 11 серпня 2024. Процитовано 11 серпня 2024.
  4. ↑ Росія скинула на Шебекіно та на округ 4 авіабомби, — росЗМІ. ФОКУС (укр.). 20 травня 2024. Процитовано 11 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шебекіно&oldid=45076188