Шебелинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шебелинка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Балаклійський район
Рада/громада Шебелинська сільська рада
Код КОАТУУ 6320287201
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1654[1] року
Населення 397 осіб[1][2]
Площа 1,353[1] км²
Густота населення 293,42[1] осіб/км²
Поштовий індекс 64251[1][3]
Телефонний код +380 5749[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°27′18″ пн. ш. 36°31′05″ сх. д. / 49.45500° пн. ш. 36.51806° сх. д. / 49.45500; 36.51806Координати: 49°27′18″ пн. ш. 36°31′05″ сх. д. / 49.45500° пн. ш. 36.51806° сх. д. / 49.45500; 36.51806
Середня висота
над рівнем моря
127[4] м
Водойми р. Сіверський Донець[1]
Відстань до
районного центру
35[джерело?] км
Найближча залізнична станція Шебелинка
Відстань до
залізничної станції
18[джерело?] км
Місцева влада
Адреса ради 64251, Харківська обл., Балаклійський р-н, с. Шебелинка, вул. Центральна, 8[1]
Сільський голова Черненко Наталя Вікторівна[5]
Карта
Шебелинка. Карта розташування: Україна
Шебелинка
Шебелинка
Шебелинка. Карта розташування: Харківська область
Шебелинка
Шебелинка
Шебелинка. Карта розташування: Балаклійський район
Шебелинка
Шебелинка

Шебели́нка — село в Україні, в Балаклійському районі Харківської області, центр сільської ради. Населення становить 397 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на заході району.

Географія[ред. | ред. код]

Село Шебелинка знаходиться в сильно поритій ярами місцевості, деякі з них перегороджені дамбами і перетворені у ставки. В них бере початок річка Шебелинка. Поруч дубовий ліс — Плоский. За 3 км село Дальня Шебелинка. Навколо села багато газових свердловин і газопроводів.[джерело?]

Клімат Шебелинки
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −3,5 −2,5 2,7 13,5 20,8 24,5 26,0 25,4 19,6 12,0 4,1 −0,4 11,9
Середня температура, °C −6,6 −5,7 −0,5 8,8 15,5 19,3 20,9 20,0 14,6 7,9 1,4 −3 7,7
Середній мінімум, °C −9,6 −8,8 −3,7 4,2 10,3 14,1 15,8 14,7 9,7 3,8 −1,3 −5,6 3,6
Норма опадів, мм 47 34 31 38 47 61 59 45 47 35 44 44 532
Джерело: [1]

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Шебелинку відноситься до 1681 року. В 1817 році село перевели в розряд військових поселень.[джерело?]

В 1829 році в Слобідсько-Українській губернії розгорнулося повстання селян, предки яких ще в XVIII столітті були переселені з Центральної Росії. Воно охопило кілька сіл і слобід з центром у слободі Шебелинка. Селяни виступили проти переведення їх у військових поселенців. Вони перестали підкоряться поселенському командуванню, громили приміщення ескадронних комітетів, обирали своїх отаманів. За кілька днів в Шебелинці зібралося близько 3 тис. осіб. Під проводом селян С. Дьоміна і К. Ведернікова відбили наступ уланів. Тоді влада кинули на повстанців цілу дивізію уланів і застосували гарматний обстріл Шебелинки. Повстання було придушене. Загинуло 109 повсталих, 143 чоловік було арештовано і віддано під військовий суд. С. Дьомін та К. Вдерніков відправлені на вічну каторгу.[джерело?]

За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Шебелинської волості Зміївського повіту, мешкало 3327 осіб (1587 чоловічої статі та 1740 — жіночої), налічувалось 505 дворових господарств, існувала православна церква[6].

1910—1914 роки — будівництво залізниці та залізничних станцій Шебелинка, Балаклія, Савинці.[джерело?]

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 5 545 осіб[7].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 70 людей[8].

3 травня 1950 із свердловини, пробуреної поблизу села, вдарив газовий фонтан. Було відкрито найбільше родовище в Україні, а на той час — і в Європі.[джерело?]

Економіка[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Село перетинає автомобільна дорога Т 2110.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1989 рік у селі проживали 416 осіб, серед них — 187 чоловіків і 229 жінок[9].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 397[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[10]:

Мова Кількість осіб Відсоток
російська 318 80,10%
українська 72 18,14%
молдовська 3 0,76%
білоруська 1 0,25%
інші 3 0,75%

Політика[ред. | ред. код]

Голова сільської ради — Черненко Наталя Вікторівна, 1971 року народження, вперше обрана у 2015 році[5]. Інтереси громади представляють 12 депутатів сільської ради[11][12][13]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 12 100,00%

Релігія[ред. | ред. код]

Тут була Троїцька дерев'яна церква (1690 р.), продана в 1782 в Гусарівку. Церква була п'ятизрубною, одноверхою.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Братські могили радянських воїнів. 2. Поховано 388 воїнів. 1942р., 1943р.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Облікова картка на сайті ВРУ
  2. а б в Населення населених пунктів Харківської області за даними перепису 2001 року
  3. Довідник поштових індексів України. Харківська область. Балаклійський район
  4. Погода в селі Шебелинка
  5. а б Харківська область. Обрані на посаду сільського голови. Процитовано 2017-07-22. 
  6. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1474)
  7. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  8. Мартиролог. Харківська область, ст. 350—352
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - 063 БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 2017-07-22. 
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - 063 БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2017-07-22. 
  11. Шебелинська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
  12. Шебелинська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  13. Шебелинська сільська рада. Загальні відомості про результати голосування. Процитовано 2017-07-22. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]