Шевцов Олександр Трифонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Шевцов
Aleksandr Szewcow.jpg
Особові дані
Повне ім'я Шевцов Олександр Трифонович
Народження 1911
  Малинівка, Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть 1980
  Харків, Українська РСР, СРСР
Зріст 168 см
Громадянство СРСР СРСР
Позиція захисник / півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1939—1940 СРСР «Сільмаш» Х 40 (9)
1941 СРСР «Спартак» Х 5 (0)
1945—1946 СРСР «Динамо» Мн 42 (0)
1947—1948 СРСР «Динамо» К 19 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1949 СРСР «Динамо» В
1950—1951 СРСР «Трудові резерви» В
1951—1954 СРСР «Локомотив» Х
1956 СРСР «Авангард» Х
1957 СРСР «Хімік» Днз

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олекса́ндр Три́фонович Шевцо́в (1911[1], Малинівка — 1980, Харків[1]) — радянський футболіст, захисник та півзахисник, відомий завдяки виступам у складі київського «Динамо», мінського «Динамо» та харківських клубів «Сільмаш» і «Спартак». Після завершення активних виступів розпочав тренерську кар'єру, зокрема очолював ворошиловградські «Трудові резерви» та харківський «Авангард». Старший брат футбольного арбітра Миколи Шевцова.

Життєпис[ред. | ред. код]

Почав грати в футбол у шістнадцятирічному віці. Виступав за першу та другу команди «Серпа та Молота». З 1931 року грав у складі команди Челябінського тракторного заводу. Потім, у 1934-36 роках, грав у армійських командах. Після закінчення строкової служби, провів сезон у складі челябінського «Трактора» та був його капітаном[2]. У 1938 році повернувся до «Сільмаша». Всього за команду в чемпіонаті СРСР зіграв 40 матчів та забив 9 голів. Також у 1939-40 рокав грав за збірну Харкова. Після розформування «Сільмаша», був переведений до складу харківського «Спартака». За нову команду устиг зіграти п'ять матчів у незакінченому чемпіонаті СРСР[3]. Після закінчення німецько-радянської війни опинився у Мінську, де протягом двох сезонів виступав за місцеве «Динамо». Згодом опинився у іншому «Динамо» — київському. Був основним захисником киян у 1947 році, однак наступного сезону провів лише 1 гру та завершив активні виступи на футбольному полі.

У 1949 році працював наставником ворошиловградського «Динамо», протягом 19501951 років очолював «Трудові резерви» з того ж міста. У 1950 році здобув з ворошиловградцями срібні нагороди першості УРСР. З 1951 по 1954 рік обіймав посаду головного тренера харківського «Локомотива», певний час суміщав її з обов'язками начальника команди. У 1952 році вивів команду до класу «А» чемпіонату СРСР. У 1955 році поступився посадою очільника «Локомотива», однак входив до тренерського штабу клубу. Наступного року прийняв керування харківським «Авангардом», а протягом 1957 року очолював дніпродзержинський «Хімік».

Тренерські досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • С. Пустогвар. Шесть лет харьковского «Спартака» // Футбол 94/95 / С.Пустогвар С.Сімонов. — Харків : Прінтал, 1994. — С. 36-42. — 1000 прим.
  • Ревельський К.О. Команда мастеров Спартак Харьков. — Москва : Фізкультура і спорт, 1941. — 16 с. — 8000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]