Шевченко Ірина Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ірина Олександрівна Шевченко
Народилася 20 грудня 1961(1961-12-20) (55 років)
с. Никифорівка Артемівського, нині Бахмутського району Донецької області
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Проживання Київ
Діяльність президент Української бібліотечної асоціації
Відома педагог і громадський діяч
Alma mater Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука
Посада директор Інституту публічного управління та кадрової політики Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв
Нагороди
Заслужений працівник культури України

Іри́на Олекса́ндрівна Шевче́нко (нар. 20 грудня 1961(19611220) у с. Никифорівка Артемівського, нині Бахмутського району Донецької області) — український культурно-освітній і громадський діяч, директор Інституту публічного управління та кадрової політики Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Президент Української бібліотечної асоціації. Заслужений працівник культури України (2009).

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася 1961 року на Донеччині. Здобула вищу освіту в Київському державному інституті культури ім. О. Є. Корнійчука за фахом бібліотекознавство та бібліографія (1983), кваліфікація — бібліотекар-бібліограф.

У 1983—1987 роках працювала редактором, бібліографом Державної публічної науково-технічної бібліотеки СРСР (м. Москва). У 1989—2006 роках — методист, старший викладач, доцент, професор Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв у м. Києві.

У 1998-му захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (тема — «Функціонування та організація системи підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів України»). Обіймала посади заступника директора Департаменту мистецтва і регіональної політики — начальника відділу аналізу і прогнозування діяльності бібліотек Міністерства культури і туризму України (2006—2007).

З липня 2007 по серпень 2015 року — директор Інституту післядипломної освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та за сумісництвом — професор кафедри теорії, історії і практики культури (2007—2013); професор кафедри бібліотекознавства та інформаційних комунікацій (2013—2015). З вересня 2015 року, в зв'язку з реорганізацією структури Академії — директор Інституту публічного управління та кадрової політики, професор кафедри інформаційних комунікацій та бібліотекознавства.

Творчість, наукові праці[ред.ред. код]

Автор понад 120 публікацій у професійній пресі, переважно з проблематики безперервної бібліотечної освіти.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

З 2007 року — член Президії Української бібліотечної асоціації (УБА), а з грудня 2009 року — президент УБА. Співавтор трьох Стратегій розвитку УБА — до 2010 року, на 2010—2014 та 2015—2018 роки. Співавтор «Концепції якісних змін бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України (до 2025 року)». Член оргкомітетів науково-практичних конференцій, семінарів, була серед організаторів Головного тренінгового центру УБА в Києві й Центру безперервної інформаційно-бібліотечної освіти УБА та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Член громадських рад при Держкомтелерадіо України та Міністерстві культури України, а також Комітету зі щорічної премії Президента України «Українська книжка року»[1], очолює експертну раду Держкомтелерадіо України з формування переліку книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга».

Учасниця Толоки Шевченків (2010) — доброчинного культурного проекту, що втілив ідею першого видання в Україні книжки за фінансової підтримки тільки однофамільців — носіїв прізвища Шевченко.

Нагороди, відзнаки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]