Шевченко Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевченко Григорій Іванович
Народився 1781
Помер 2 квітня 1825(1825-04-02)
У шлюбі з Бойко Катерина Якимівна
Діти Шевченко Тарас Григорович, Шевченко Йосип Григорович, Шевченко Микита Григорович, Красицька Катерина Григорівна і Бойко Ярина Григорівна
Могила Григорія Шевченка в селі Шевченковому, колишній Керелівці. Сучасний стан

Шевче́нко Григо́рій Іва́нович (нар. 1781(1781) — пом. 21 березня (2 квітня) 1825)[1] — батько Тараса Григоровича Шевченка.

Влітку 1802 року одружився з моринською дівчиною Катериною Якимівною Бойко.

Подружжя мешкало у провулку Могильних в селі Керелівка (нині Шевченкове) Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області), у хаті чоловікового батька — Івана Андрійовича Шевченка.

Тут народились:

В 1810 році переселилося до Моринців Звенигородського повіту. У цьому селі жив батько Катерини — Яким Бойко, але родина Шевченків оселилася не в тестя, а окремо, у дворі кріпака Колесника (по вуличному — Копій), садиба якого пустувала, бо самого господаря за непослух панові заслано до Сибіру.

Тут народились діти:

Наприкінці 1815 родина Григорія Шевченка повернулася до Кирилівки в хату Івана Шевченка, потім — у хату, куплену в П. Тетерюка; з 1817 родину записано в книгах кирилівської церкви. 1822 віддав Тараса Шевченка у навчання до Павла Рубана.

Тут народились діти:

20 серпня (1 вересня) 1823 року від тяжкої праці й злиднів померла дружина Катерина.

7 (19) жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою Оксаною Бойко-Терещенко (двоюрідною сестрою Катерини), в якої вже було троє дітей.

Від другого шлюбу народилась сестра:

Чумакував, а також возив панську пшеницю до Одеси, Києва та ін. міст. У мандрівки брав із собою Тараса. Про одну з таких подорожей Шевченко згадав у повісті «Наймичка».

Пізньої осені 1824 рок у непогоду він застудився у дорозі, занедужав. Коли його привезли у Кирилівку, зовсім зліг.

Перед смертю батько залишив відоме передбачення: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його мов наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе» (Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 22-23). Господарювання в домі доручив старшому синові Микиті.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жур П. Труди і дні Кобзаря: Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Петро Жур ; вступ ст. М. М. Павлюка. — Київ : Дніпро, 2003. — (Бібліотека Шевченківського комітету) — С. 19 (ЦДІА України. - Ф. 127, оп. 1015, спр. 121, Арк. 66). У «Шевченківській енциклопедії» (Шевченківська енциклопедія: В 6 т. – К.: НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, 2015. – Т. 6. – С. 872) дату смерті подано лише за старим стилем. 

Джерела[ред. | ред. код]