Шевчук Сергій Мирославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевчук Сергій Мирославович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 1 жовтня 1982(1982-10-01)
Борислав
Смерть 17 серпня 2014(2014-08-17) (31 рік)
Нижня Кринка
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Львівський державний університет внутрішніх справ
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевчук.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Шевчук Сергій.

Сергі́й Миросла́вович Шевчу́к& (1 жовтня 1982(19821001) — 17 серпня 2014) — капітан (посмертно) 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1982 року в місті Борислав (Львівська область) у родині Надії та Мирослава Шевчуків. Закінчив середню школу № 2 у Трускавці, 2004 року — Львівський державний університет внутрішніх справ. Служив в лінійному управлінні, Львівська залізниця УМВС України.

Одружився, проживав у Трускавці, 2006 року у подружжя народилася дочка Марія-Анастасія. В 2009 року переїхав до Дніпропетровська.

У березні 2014 року призваний до лав ЗСУ. Командир парашутно-десантного взводу парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону, 25-а окрема повітряно-десантна бригада.

Брав участь у операціях в Амвросіївці, Краматорську, Зеленопіллі, Шахтарську, Савур-Могилі, Дебальцевому. 17 серпня 2014-го загинув у бою в Макіївському районі, селі Нижня-Кринка — під час обстрілу з БМ-21 «Град» при проведенні пошуково-ударних дій. Тоді ж полягли капітан Ричков Вадим Володимирович; лейтенант Коза Денис Євгенович; лейтенант Гаврюшин Денис Юрійович; старші сержанти Ятченко Сергій Олександрович, Король Віталій Сергійович; молодші сержанти Маковей Сергій Олександрович і Федчук Сергій Володимирович; старший солдат Вакулич Володимир Володимирович; солдати Приходько Дмитро Вікторович та Єманов Олексій Петрович.

Без батька залишилась донька Марія-Анастасія 2006 р.н.; батьки і брат Віталій. Похований у Бориславі Львівської області.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Нагороджений нагрудним знаком «За взяття Савур-Могили» від 04.08.2014 р.
  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
  • Рішенням Бориславської міської ради Львіської області від 30.10.2014 р. № 1588 — удостоєний званням почесного громадянина міста (посмертно).[1]
  • Нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм» від 01.09.2015 р. посмертно).
  • 17 серпня 2016 року у Дніпрі на вулиці Кленовій відкрито меморіальну дошку Сергію Шевчуку.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 37.
  • Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • почесний громадянин Трускавця (посмертно)[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Почесні громадяни Борислава. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  2. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять шість разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
  3. ↑ Почесні громадяни

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шевчук_Сергій_Мирославович&oldid=39545677