Шевчук Юрій Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевчук Юрій Юліанович
Зображення
Юрій Шевчук у Києві, 14 серпня 2007
Основна інформація
Дата народження 16 травня 1957(1957-05-16) (65 років)
Місце народження Ягодне, Магаданська область, РРФСР, СРСР
Громадянство Росія Росія
Національність Українець
Професія композитор, поет, співак
Співацький голос баритон і драматичний тенорd
Мова російська мова
Жанр конкретна музика, рок-музика
Колективи ДДТ
Нагороди
Автограф Yuri Shevchuk signature.svg
ddt.ru
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ю́рій Юліа́нович Шевчу́к (нар. 16 травня 1957, Ягодне, Магаданська область, РРФСР, СРСР) — російський та радянський рок-музикант, художник, продюсер, громадський діяч, поет, композитор, співак, опозиціонер українсько-татарського походження, засновник, лідер та єдиний незмінний учасник рок-гурту «ДДТ». Учасник Першої російсько-чеченської війни.

Основна тематика творчості Шевчука є громадянсько-патріотична лірика, заклик до морального самовдосконалення та подолання ненависті, відмова від насильства, а також соціальна сатира та протест. Із середини 2000-х брав участь у росіському опозиційному русі, що знайшло відображення в його творчості.

Відомий своїми висловлюваннями, спрямованими на критику російської влади, в тому числі і Путіна. Занесений до білого списку митців Міністерства культури та інформаційної політики України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині ветерана Другої світової війни Юліана Сосфеновича Шевчука (1924—2013), уродженця села Лабунь (нині — Новолабунь), Хмельницької області.

Дід Юрія, реєстровий козак і військовий офіцер Російської імперії Сосфен Іванович Шевчук (1897—1937), теж уродженець і житель села Лабунь, був репресований і засланий у Красноярський край, де згодом розстріляний[1][2]. Так сім'я музиканта опинилась на півночі. По матері п. Юрій має татарське коріння, його дід і прадід були муллами, тобто священнослужителями ісламу. Сам Юрій вважає себе православним християнином.

1964 року його сім'я переїжджає до Нальчика, а 1970-го — до Уфи. Закінчивши школу 1975 року, Юрій вступає на художньо-графічний факультет Уфимського педагогічного інституту.

В 1980-му створює гурт «ДДТ». Часто їздить місцями бойових дій: Чечня, Таджикистан (1996), Косово (1999, 2000), Афганістан (2002). Крім того, «ДДТ» бере участь у благодійних акціях та концертах.

Юрій Шевчук зіграв головну роль у фільмі Сергія Сельянова «Духів день» (1992) і в картині І. Мозжухіна «Вовочка», а також другорядну роль у фільмі Андрія Смирнова «Жила-була одна баба» (2011).

Нагороди[ред. | ред. код]

Книга про ДДТ[ред. | ред. код]

  • 2013 — в Росії вийшла книга «Інша історія ДДТ: розповіді шанувальників» («Другая история ДДТ: рассказы поклонников»). Автор книги, Тарас Барабаш, українець зі Львова. В цій книзі зібрано історії фанатів і шанувальників гурту.

Громадянська позиція щодо України[ред. | ред. код]

У березні 2014 року, після початку тимчасової окупації Криму і війни Росії проти України, разом з рядом інших відомих діячів науки і культури Росії висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму. Свою позицію вони виклали у відкритому листі «Не прогинатися. Не піддаватися брехні»[4]. За такі дії Мінкульт України додав співака до так званого Білого списку митців Міністерства культури України.

Після початку російської інтервенції на Донбас, неодноразово заявляв, що події на сході України це «громадянська війна».[5][6] 14 червня 2014 року на московському концерті гурту ДДТ в Москві Шевчук заявив що всі гроші з концерту буде передано в «Фонд лікаря Лізи» для допомоги постраждалим жителям Донбасу.[7] прокоментувавши свій вчинок заявою, що «сволота…, мені людей шкода! Я був на чотирьох громадянських війнах, а зараз п'ята, куди?»[8] Такі заяви Шевчука згодом розкритикував його колега, музикант Захар Май.[9]

Юрiй Шевчук виступив проти повномасштабного вторгнення російської армії до України. На концерті в Уфі 18 травня 2022 року звернувся до глядачів з антивоєнною промовою: «Зараз вбивають в Україні людей, навіщо? Наші пацани там гинуть навіщо? Які цілі, друзі? Знову гине молодість Росії та України. Гинуть старі, жінки та діти. Заради якихось наполеонівських планів чергового нашого Цезаря, так? Батьківщина, друзі, це не дупа президента, яку треба весь час мусолити, цілувати. Батьківщина — це бабуся жебрак на вокзалі, що продає картоплю. Ось це батьківщина». За цей вислів на нього було складено протокол про «дискредитацію Збройних Сил РФ»[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Діда лідера рок-групи «ДДТ» Юрія Шевчука «вивезли» з Шепетівщини за корову і коня. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021. 
  2. Шевчук Сосфен Иванович. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021. 
  3. Блаженніший Митрополит Володимир нагородив відомих музикантів церковними нагородами // Офіційний вебсайт Української Православної Церкви, 12.05.2012. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 13 травня 2012. 
  4. Звернення ініціативної групи з проведення Конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму» і лист діячів культури на підтримку позиції Володимира Путіна по Україні та Криму. // novayagazeta.ru. 13.03.2014. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 2014-3-16. 
  5. Шевчук з «ДДТ» боїться їхати в Україну через «громадянську війну» на Донбасі // Depo.Життя, 21 травня 2015
  6. Шевчук з. www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019. 
  7. Группа «ДДТ» отказалась от «Осени» и перевела средства от концерта жителям Донецкой области // intermedia.ru, 14 червня 2014 (рос.)
  8. «Прозрачный» ДДТ увидели в Парке Горького. Ридус // Ridus, 19 червня 2014 (рос.)
  9. Cult Singer Zakhar May on Maidan and Navalny — The Moscow Times, 17 листопада 2014 (англ.)
  10. В полиции Башкирии объяснили, почему составили протокол на Юрия Шевчука. ufa1.ru - новости Уфы (рос.). 19 травня 2022. Процитовано 13 липня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]