Шедар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
α Cassiopeia
Cassiopeia constellation map.svg
Щедар - зоря, позначена α внизу справа візуальної літери "W"
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Кассіопея
Пряме піднесення 00h 40m 30.4405s[1]
Схилення +56° 32′ 14.392″[1]
Видима зоряна величина (V) 2.240[2]
Характеристики
Спектральний клас K0IIIa[1]
Показник кольору (B−V) 1.16[3]
Показник кольору (U−B) 1.14[3]
Тип змінності підозрювана[4]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −4.31 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 50.36[1] мас/р
Схил.: −32.17[1] мас/р
Паралакс (π) 14.29 ± 0.15 мас
Відстань 228 ± 2 св. р.
(70 ± 0.7 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−1.985[2]
Фізичні характеристики
Маса 4–5[5] M
Радіус 42.1 ± 1.7[6] R
Світність 676[note 1] L
Ефективна температура 4 530[5] K
Вік 0,1-0,2[5] млрд. років
Інші позначення
Schedar, α Cas, 18 Cas, HR 168, BD+55°139, HD 3712, SAO 21609, FK5 21, HIP 3179, GC 792, ADS 561, CCDM J00405+5632
Посилання
SIMBADдані для SCHEDAR

Координати: Карта зоряного неба 00г 40м 30.5с, +56° 32′ 14.5″

Шедар абоАльфа Кассіопеї (лат. α Cassiopeiae, скорочено — α Cas), — зоря другої величини в сузір'ї Кассіопеї[7]. Хоча вона й позначена Йоганном Байєром як «α», візуальна яскравість α Кассіопеї дуже близька до β Кассіопеї — (Каф[8]) і вона може виглядати трохи яскравішою або тьмянішою залежно від обраного діапазону. Однак, недавні розрахунки від телескопу НАСА WISE підтверджують, що а Cas є найяскравішою в сузір'ї Кассіопеї, з видимою величиною +2,240. Її абсолютна зоряна величина в 18 разів перевищує β Cas, однак, вона розташована більш ніж учетверо далі від Сонця (228 світлових років проти 54).

Назви[ред. | ред. код]

α Cassiopeiae (латинізоване до Alpha Cassiopeiae) є позначенням Байєра для зорі.

Абд аль-Рахман аль-Суфі і Улугбек називали зорю Аль-Дхат аль-Курсій (арабська تات الكرسي, Al Dhāt al Kursiyy, що означає «дама в кріслі»), яку Джованні Баттіста Річчолі змінив на Дат Елкарті[9].

Назва Шедар вперше трапляється в Альфонсових таблицях тринадцятого століття. Вона походить від араб. در‎ (şadr, що означає «груди») і позначає розташування зорі в серці міфологічної цариці Кассіопеї.[9].

Ян Гевелій у своїх творах вживав назву Schedir (укр. Щедір), втім, існували й інші транслітерації з арабської, такі як Shedar, Shadar, Sheder, Seder, Shedis та Shedir(Щедар, Шадар, Шедер, Седер , Шедіс і Шедір). 2016 року Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу із назв зір (англ. Working Group on Star Names, WGSN)[10] для каталогізації та стандартизації власних назв зір. 21 серпня 2016 року WGSN затвердила для зорі назву Schedar (Щедар), і вона тепер включена до Переліку назв, які затверджено МАС[8].

Китайська 王良 (Wáng Liáng) стосується китайського астеризму Ван Лян, на честь відомого колісника в період Весни і Осені. Астеризм складається з Альфи, Бети, Каппи, Ети і Лямбди Кассіопеї.[11] А сама Альфа Кассіопеї відома як 王良四 (Wáng Liáng sì , «Четверта зоря Ван Лян»).[12]

Видимість[ред. | ред. код]

При схиленні 56 ° 32 'N, Щедар видимий й всій північній півкулі. Зорю можуть бачити й більшість спостерігачів по всьому світу, які перебувають на північ від 33° південної широти, зокрема, її видно в таких містах південної півкулі як Перт чи Сантьяго, хоча й невисоко над горизонтом. Шедар розташований на околиці галактики Чумацький Шлях, тому є й інші помітні небесні об'єкти, які можна побачити поблизу цієї зорі — серед них туманність Пакман , NGC 436 і NGC 457.

Альфа Кассіопеї досягає свого зеніту над такими містами, як Единбург , Копенгаген і Москва. У Європі, Росії та на північноамериканському континенті аж до Лос-Анджелеса (а також в інших місцях, що мають північну широту більше 33°) зоря ніколи не заходить за горизонт. Оскільки Шедар має другу зоряну величину (як і β Cas), її добре видно неозброєним оком, однак Світлове забруднення, характерне для більшості міст, може заважати цьому.

Найкращий час для спостереження в північній півкулі — пізні осінні місяці, коли Кассіопея проходить через меридіан опівночі, але з огляду на на те, що в багатьох місцях північної півкулі вона не заходить за горизонт, її можна бачити протягом усього року.

Фотометрична змінність[ред. | ред. код]

Залежно від застосованої фотометричної системи, Шедар трохи яскравіший або тьмяніший, ніж Каф, β в сузір'ї. Система UBV протягом другої половини ХХ століття вказувала на видиму зоряну величину, яка коливалася від +2,20 до +2,23, таким чином вона вважалася трохи яскравішою, ніж Каф з її змінною величиною від +2,25 до +2,31.[1] Проте розрахунки у візуальній смузі видимого світла довжиною від 500 до 600 нанометрів, зроблені Флоор Ван Левен (Floor Van Leeuwen) 2007 року дали нове вимірювання для обох зір, +2,4107 для Щедар і + 2,3579 для Каф, що свідчать про те, що найяскравішою зорею сузір'я є Каф[13]. Плутанина виникає через те, що різні інструменти роблять вимірювання в дещо різних діапазонах хвиль.

Кутовий аналіз[ред. | ред. код]

Із розвитком оптичної інтерферометрії в 1990-х роках, кутовий діаметр Щедара було виміряно 1998 році на різних довжинах хвиль у діапазоні 500—850 нм. Результатом став затемнене по периметру кутове вимірювання у 5,62   ±   0,06 кутових мілісекунд (mas),[6] діаметр, що дорівнює приблизно 0,393 а.о. або 42,3 радіуса Сонця, припускаючи паралакс у 14,29 mas. Порівнюючи з орбітою планети Меркурій (що обертається навколо Сонця на відстані приблизно 0,4   а.о.), фотосфера Щедара простягається приблизно до половини орбіти Меркурія.

Характеристики[ред. | ред. код]

Зоряне поле Кассіопеї показує α Cas, оранжевий гігант, відносно до інших зір у сузір'ї.

Щедар — червоний гігант, спектральний клас якого в астрономічній базі даних SIMBAD вказаний як K0IIIa — тобто, Шедар значно холодніший за Сонце[1]. Однак, оскільки вона наближається до завершення своєї еволюції, фотосфера зорі істотно розширилася, даючи болометричну світність, що приблизно в 676 разів перевищує світність Сонця[note 1]

Згідно з переглянутими даними Гіппаркос (van Leeuwen, 2007), розрахункова відстань до зорі становить близько 70 парсек або 228 світлових років[13]. Як і всі гігантські зорі, Щедар обертається повільно, зі швидкістю приблизно 21 км/с  на екваторі — з такою швидкістю зорі потрібно приблизно 102 дні, щоб зробити один повний оберт на своїй осі[14].

Шедар іноді класифікують як змінну зорю, але з 19 століття змінність не було виявлено[5]. Крім того, у Вашингтонському каталозі подвійних зір зазначено три оптичних супутника Щедара, але всі вони можуть бути лише розташованими на одній лінії зору з Землі.

Вік Шедара оцінюється від 100 до 200 мільйонів років, більшу частину якого він був блакитно-білою зорею головної послідовності спектрального класу В[5].

Зображення[ред. | ред. код]

Ілюстрація з глобуса Меркатора, де Шедар зображений біля серця небесної цариці.[15]

У 1551 р. Герард Меркатор, фламандський картограф, виготовив небесний глобус, зобразивши 48 традиційних сузір'їв Птолемея та два інших, Волосся Вероніки і Антиной.[15] На цьому глобусі він представив Кассіопею як царицю Ефіопії, покарану за її вихваляння й прикуту до перевернутого стільця. Шедар позначено біля її лівої груді, що відображає арабське етимологічне походження назви.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Формула для розрахунку болометричної світності Шедара:
    де… S = Щедар, L = світність, R = радіус і T = температура.
    Тому:
    Зауваження: Розрахунок світності сильно залежить від кутового діаметра та відстані, які мають деяку невизначеність.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж SIMBAD query result: SCHEDAR -- Star. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Процитовано 2010-02-22. 
  2. а б Kharchenko, N. V.; Roeser, S. (September 2009). All-sky Compiled Catalogue of 2.5 million stars. VizieR (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Bibcode:2009yCat.1280....0K. Процитовано 2011-01-06. «The absolute magnitude is computed using the Kharcheko apparent magnitude of 2.240 and the Van Leeuwen parallax of 14.29» 
  3. а б Mermilliod, J.-C. (1986). Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished). Catalogue of Eggen's UBV data. Bibcode:1986EgUBV........0M. 
  4. Samus, N. N.; Durlevich, O. V. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S 1. Bibcode:2009yCat....102025S. 
  5. а б в г д Professor James B. (Jim) Kaler. SHEDAR (Alpha Cassiopeiae). University of Illinois. Архів оригіналу за 27 March 2010. Процитовано 2010-02-22. 
  6. а б Hajian, Arsen R.; Armstrong, J. T.; Hummel, C. A.; Benson, J. A. (March 1998). Direct Confirmation of Stellar Limb Darkening with the Navy Prototype Optical Interferometer. The Astrophysical Journal 496 (1): 484. Bibcode:1998ApJ...496..484H. doi:10.1086/305388. 
  7. Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  8. а б Naming Stars. IAU.org. Процитовано 18 June 2018. 
  9. а б Richard Hinckley Allen (1963). Star Names: Their Lore and Meaning. Dover Publications. с. 142. Процитовано 2010-12-31. 
  10. IAU Working Group on Star Names (WGSN). International Astronomical Union. Процитовано 22 May 2016. 
  11. (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  12. (кит.) 香港太空館 - 研究資源 - 亮星中英對照表 Архівовано 2010-08-18 у Wayback Machine., Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
  13. а б van Leeuwen, F (November 2007). Hipparcos, the New Reduction. Astronomy and Astrophysics (Centre de Données astronomiques de Strasbourg) 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  14. Bright Star Catalogue (Hoffleit+, 1991). VizieR (вид. 5th Revised). Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Процитовано 2010-12-31. 
  15. а б Gerard Mercator (1512–1594). Cassiopeia — The Queen. The Mercator Globes at Harvard Map Collection. Архів оригіналу за 2012-08-17. Процитовано 2011-01-02. 

Посилання[ред. | ред. код]