Шексна (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шексна
Goritsy Auferstehungskloster 01.jpg
Горицький монастир при впадінні Шексни у Волгу
60°04′00″ пн. ш. 38°00′00″ сх. д. / 60.0666666666947719477320788° пн. ш. 38.000000000028° сх. д. / 60.0666666666947719477320788; 38.000000000028
Витік Біле озеро
• координати 60°03′36″ пн. ш. 38°02′04″ сх. д. / 60.06000000002777739° пн. ш. 38.034444444471773750° сх. д. / 60.06000000002777739; 38.034444444471773750
висота, м 120 м
Гирло Волга
• координати 59°06′45″ пн. ш. 37°54′12″ сх. д. / 59.1125000000277723° пн. ш. 37.90333333336077715° сх. д. / 59.1125000000277723; 37.90333333336077715
Басейн 19 тис. км²
Країни: Flag of Russia.svg Росія
Площа: 19 000 км² км²
Регіон Вологодська область
Довжина 139 км
Середньорічний стік 172 м³/с
Притоки: Q4201276?, Q4225773?, Q4364052?, Q4468895?, Q4536206? і Великий Юг[d]
код ДВР Росії 08010200312110000008261
GeoNames 495061
Шексна у Вікісховищі?
Ріка Шексна біля Білого озера

Шексна — річка у Вологодській області Росії, ліва притока Волги. Довжина — 139 км, площа басейну 19 тис. км². Бере початок з Білого озера, впадає в Рибінське водосховище. В гирлі знаходиться місто Рибінськ.

Етимологія[ред. | ред. код]

Походження слова «Шексна» не відоме. Схожі слова: фін. hähnä — «дятел», ерз. šekšej — «строкатий дятел»[1].

Історія[ред. | ред. код]

У XI–XIV століттях біля витоку річки стояло давнє руське місто Білоозеро, відоме з 862 року. Згідно з «Повість врем'яних літ» у ньому правив Синеус, один з братів Рюрика. Згодом, у XIV столітті, місто було перенесене на місце сучасного розташування, а у XVIII столітті перейменоване на Білозерськ. Тепер це районний центр Вологодської області.

Церква на Шексні

Опис[ред. | ред. код]

До середини XX століття річка мала довжину близько 395 км, але в наш час[коли?] як річки збереглася лише на невеликому відрізку від селища Шексна до міста Череповця (це найбільші населені пункти на ній), оскільки верхня течія річки затоплена водами Шекснинського (Череповецького) водосховища, а нижня — Рибінського водосховища. Живлення переважно снігове. Середня витрата води за 28 км від гирла 172 м³/с. Замерзає в кінці жовтня — грудні, скресає в квітні — початку травня.

Входить до складу Волго-Балтійського водного шляху та Північно-Двінської водної системи. На річці 2 гідровузли — Шекснинська ГЕС і Рибінська ГЕС.

На березі річки в селі Гориці (за 6 км від Кирило-Білозерського монастиря) розташований Горицький монастир.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х тт. — М.: «Прогресс», 1973. Т. 4. С. 422

Посилання[ред. | ред. код]