Шекснинське водосховище
| Шекснинське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 59°41′ пн. ш. 38°32′ сх. д. / 59.683° пн. ш. 38.533° сх. д.Координати: 59°41′ пн. ш. 38°32′ сх. д. / 59.683° пн. ш. 38.533° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Регіон | Вологодська область | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 1670[1] км² | |||
| Глибина середня | 17[1] м | |||
| Об'єм | 6.5[1] км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Шексна | |||
| Витікають | Шексна | |||
| Країни басейну | Росія | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Бєлозерськ, Кирилов | |||
| Geonames | 7494626 | |||
| Код ДВР Росії | 08010200321499000000010 | |||
  Шекснинське водосховище (Росія) | ||||
| ||||
|
| ||||
Шекснинське водосховище (рос. Шекснинское водохранилище) — водосховище на річці Шексна і озері Біле, у Бєлозерському, Вашкінському, Кириловському, і Шекснинському районах Вологодська область, Росія. Водосховище утворено греблею Шекснинської ГЕС, розташованої в селищі міського типу Шексна.
Шексининське водосховище є частиною Волго-Балтійського водного шляху і використовується для пасажирських і вантажних перевезень. Північно-Двінський канал, що з'єднує сточища Волги і Північної Двіни через Кубенське озеро, і Білозерський канал, минаючи озеро Біле, виходить до Шексининського водосховища.
На початку ХІХ століття, Маріїнська водна система з'єднала сточища Волги і Неви через Онезьке озеро. Система широко використовувалася, проте, у ХХ столітті вона не могла збільшити вантажопотік, і було прийнято рішення реконструювати стару систему, через будівництва Волго-Балтійського водного шляху. Шескининська гребля була частиною цього проекту. Будівництво проходило у 1963—1964 рр. Довжина греблі водосховища становить 1100 метрів, комплекс греблі включає до свого складу 2 шлюзи. Нижче за течією Шексни розташоване Рибінське водосховище.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Воробьёв, Г. А. (2006). Г. В. Судаков (ред.). Вологодская энциклопедия (PDF). Вологда: ВГПУ, Русь. с. 541. ISBN 5-87822-305-8. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2012. Процитовано 25 листопада 2011. (рос.)
| |||||