Шелонь

Шелонь
Вид на Шелонь з села Бір (Новгородська область)
58°12′52″ пн. ш. 30°46′57″ сх. д.
Витік	Псковська область
• координати	57°23′42″ пн. ш. 30°12′32″ сх. д.
• висота, м	85
Гирло	озеро Ільмень
• координати	58°13′39″ пн. ш. 30°53′59″ сх. д.
Басейн	Neva basind
Країни:	Росія
Регіон	Псковська область Новгородська область
Довжина	248 км
Площа басейну:	9710
Середньорічний стік	44 м³/с
Притоки:	Koloshkad, Belkad, Bolotinkad, Borovenkad, Vekshad, Gorodyankad, Demyankad, Dryazzhenkad, Ilznad, Krutetsd, Lemyonkad, Lyutad, Militsd, Patcherkad, Polonkad, Severkad, Sitnyad, Sosenkad, Strupenkad, Sudomad, Tishinkad, Uglyankad, Udokhad, Uza, Schilinkad і Mshagad
Водойми в руслі	Ільмень
Медіафайли у Вікісховищі

Шело́нь (рос. Шелонь) — річка в Псковській та Новгородській областях Росії. Довжина — 248 км, площа басейну — 9710 км². Середня витрата води за 59 км від гирла 43,6 м³/с. Належить до басейну Балтійського моря.

На річці розташовані міста Порхов, Сольці а також селище міського типу Шимськ. Великі притоки — Мшага, Ситня, Удоха, Уза, Судома, Ільзна (ліворуч); Колошка, Леменка, Люта, Шилінка, Полонка, Білка, Сєверка (праворуч).

У басейні річки часто трапляються мінеральні джерела. Річка судноплавна в пониззі, від міста Сольці до гирла. Шелонь починається у великих болотах, розташованих поблизу кордону між Новгородською та Псковською областями.

Шелонь впадає в озеро Ільмень в його західній частині, утворюючи дельту площею 10 км². На лівому березі Шелоні неподалік від села Велебиці Солецького району Новгородської області 14 липня 1471 відбулася битва між московськими військами і новгородським військом, що увійшла в історію як Шелонська битва.

Історія

Назва Шелонь нагадує гідронім Желонь в окрузі Овруцького кряжу (Україна, Білорусь), де є і притока Словечна (у Шелоні — Слов'янка). Коростинь недалеко від впадіння Шелоні в Ільмень нагадує топонім Коростень недалеко від Желоні.

В документах Ганзейського союзу 15 століття не раз повідомляється про так званий Лузький шлях, який пов'язував Великий Новгород з Фінською затокою. По Шелоні проходила одна з його ділянок: Волхов—Ільмень—Шелонь—Мшага—Кіба—Волок до річки Луга і далі Лугою до Фінської затоки. Лузький шлях був найважливішою транспортною артерією і активно використовувався, коли традиційний шлях Волхов—Ладога—Нева був з якихось причин блокований.

Див. також

• Шелонська битва

Посилання

• Ю. Б. Воронов «100 избранных маршрутов для путешествий на байдарке». М., «Мир», 1993.
• Шелонь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)