Шеляг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шеляг Сігізмунда ІІІ Вази

Ше́ляг, ше́лег, ше́люг (пол. szeląg < сер.-в.-нім. schillinc; латинська назва solidus) — назва срібних, білонних та мідних монет, що в різні епохи перебували на грошовому ринку українських земель. У літописах згадується, що поляни сплачували данину хозарам шелягами. На думку деяких дослідників шеляг — слов'янська назва соліда або іншої золотої монети цього типу. Першими срібними монетами типу шилінга (в українських землях носили назву «шеляга») були випуски Тевтонського ордену, поморські (померанські) та інші емісії.

Перші польські та литовські шеляги з'явилися в Україні внаслідок грошової реформи короля Стефана Баторія в 1579 році (дорівнював 6 денаріям і становив 1/3 польського гроша). Маса шеляга становила 1.130 г (0.180 г чистого срібла). У 1627 році карбування шелягів на монетних дворах Речі Посполитої було припинене, але на територію держави масово завозилися з Пруссії та прибалтійських володінь Швеції (у тому числі шеляги, підроблені у місті Сучава (див. Сучавська підробка). У 1659-66 роках відбулася масова емісія мідних шелягів (боратинок) вагою 1.3 г. Карбування шеляга (у зв'язку з наростанням інфляційних процесів) було відновлене лише в 1749 і з перервами велося до 1792. Невелика кількість шелягів була випущена у 1774 році австрійськими властями для Королівстві Галичини та Володимирії. У 19 ст. — народна назва російської копійки в Україні. Лічба монет велася на копи (кіпники). Одна копа дорівнювала 50 шелягам (копійкам).

Також українська назва польсько-литовської дрібної монети, спочатку срібної, пізніше білонної — «шельонґів», «солідів» (пол. szeląg, лат. solidus) 16 — 17 століттях і рівновартісних їм шилінгів, солідів, німецьких містах Пруссії й Бранденбурґу, що підлягали Польщі, а також солідів прибалтійсько-шведських (ризьких і лівонських) 17 ст.. В Україні в особливо інтенсивному обігу були прибалтійсько-шведські (королеви Кристини, Карла-Ґустава і Карла XI) та польські мідні «боратинки» (від автора проекту Т. Л. Боратині). Шеляг становив 1/3 польсько-литовського гроша; в російській валюті 2/3 копійки.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]