Шеліга Тетяна Леонардівна

Шеліга Тетяна Леонардівна
Шеліга Тетяна Леонардівна
Народилася	10 грудня 1948 ; Київ, Українська РСР, СРСР
Померла	3 липня 2025
Громадянство	СРСР; Україна
Діяльність	акторка театру, кіноакторка
Заклад	Севастопольський академічний російський драматичний театр імені Анатолія Луначарського і Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
Роки діяльності	1973—2021
IMDb	nm0791122
	Нагороди та премії

Тетяна Леонардівна Шеліга (10 грудня 1948, Київ, Україна — 3 липня 2025) — радянська і українська акторка театру та кіно. Заслужена артистка України (1996). Номінантка на театральну премію «Київська пектораль» (1997) за роль Клотільди у виставі «Фердінандо».

Життєпис

Народилася 10 грудня 1948 року у місті Київ.

Вступала в театральний виш, отримала відмову. Рік пропрацювала помічницею режисера у дитячій редакції українського ТБ, після чого поїхала вступати знову.

Після закінчення в 1972 році Школи-студії (ВНЗ) ім. Немировича-Данченка при МХАТ (Москва) (майстерня професора В. К. Монюкова) поїхала до Севастополя.

24 роки пропрацювала в Севастопольському театрі російської драми, де зіграла, за власними словами, ролі, про які можна було тільки мріяти.

З 1995 по 2010 рік працювала в Національному академічному театрі Російської драми імені Лесі Українки.

14 вересня 1996 року Указом Президента України їй присвоєно звання «Заслужений артист України»^[1].

Померла 3 липня 2025 року^[2].

Фільмографія

1972 — Нежданий гість — Паша
1973 — Про Вітю, про Машу і морську піхоту — мама Міші
1988 — Проводимо експеримент — Смирнова
1989 — Наше містечко — місіс Соумс
1990 — Чоловік собаки Баскервілів — лікарка «швидкої допомоги»
1990 — Невідомі сторінки з життя розвідника — епізод
1991 — Закоханий манекен — двірничка
1993 — Ніч запитань — Таня
1997 — Приятель небіжчика — прибиральниця на пошті
1999 — Аве Марія — завідувачка гінекологічним відділенням
2001 — Леді Безхатченко — мати Клецова
2002 — Атлантида — Ірина Іванівна
2002 — Життя продовжується — Галя (в титрах не зазначена)
2003 — За двома зайцями — Валя, торгівчиня квітами
2004 — І світ мене не впіймав... — імператриця Катерина ІІ
2005 — Далеко від Сансет бульвару — Ада Миколаївна
2005 — Пригоди Вєрки Сердючки — Леся, вчителька малювання
2006 — П'ять хвилин до метро
2006 — Сьоме небо — сусідка Лідії
2008 — Тяжіння — Серафима Львівна
2008 — Попелюшка з острова Джерба
2011 — Білі троянди надії — тітка Саша
2011 — Повернення Мухтара-7 — Надія Петрівна
2011 — Хто кому хто — Олена Василівна
2011 — Ліки для бабусі — Марія Семенівна, мама Павлика
2011 — Сім верст до небес
2011 — Терміново шукаю чоловіка
2012 — Страшна красуня — Валентина Степанівна
2013 — Даша — Клавдія Филипівна
2013 — Два Івани — прибиральниця
2014 — Київський торт
2014 — Поки станиця спить — господарка
2014 — 2018 — Коли ми вдома — Надія Бакуліна
2016 — Центральна лікарня — бабуся Петі
2016 — Чорна квітка — пасажирка в автобусі
2019 — Не жіноча робота

Ролі в театрі

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки

1996 — «Фердінандо» Аннибале Ручелло; реж. Вадим Михалевич — Клотільда
1996 — «Любов студента»
2001 — «И всё это было… и всё это будет»
2002 — «Push Up 1—3»; реж. Дмитро Богомазов
2004 — «Немного нежности»; реж. Ірина Дука — Нанда
2006 — «Дон Кіхот. 1938 рік» п'єса Михайла Булгакова за романом Мігеля Сервантеса; реж. Михайло Резнікович — Дуенья Родрігес

Київський драматичний театр «Браво»

1997 — «Кадриль… семейная»; реж. Ірина Дука — Макіївна
2000 — «Жахливі батьки»; реж. Станіслав Мойсеєв — Івонна

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

2009 — «Міщанин-шляхтич» за п'єсою Мольєра; реж. Лев Сомов

Продюсерський центр «Колізей»

2019 — «Нареченого викликали, дівчата?»; реж. Володимир Борисюк

Примітки

↑ Указ Президента України від 14 вересня 1996 року № 834/96 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
↑ Валерія СУЛИМА (3 липня 2025). Померла заслужена артистка України Тетяна Шеліга, яка останні два місяці перебувала в тяжкому стані (укр.). «ТСН». Процитовано 3 липня 2025.

Посилання

Національна спілка кінематографістів України: Шеліга Тетяна [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Інтерв'ю з Тетяною Шелігою. [Архівовано 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]

Український кінематограф Театр Біографії Україна

[1] Указ Президента України від 14 вересня 1996 року № 834/96 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»

[ТСН_2025»-2] Валерія СУЛИМА (3 липня 2025). Померла заслужена артистка України Тетяна Шеліга, яка останні два місяці перебувала в тяжкому стані (укр.). «ТСН». Процитовано 3 липня 2025.

[1]

[2]