Шеремет Микола Спиридонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шеремет.

Микола Спиридонович Шеремет
Народився	10 (23) грудня 1906(1906-12-23) Могильов, Російська імперія
Помер	28 жовтня 1986(1986-10-28) (79 років) Київ, Українська РСР,  СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	Російська імперія - УНР - СССР
Національність	українці
Діяльність	письменник, поет
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Членство	СП СРСР
Партія	ВКП(б)
У шлюбі з	Єніна Віра Михайлівна
Діти	Олександр Шеремет
Учасник	Німецько-радянська війна
Нагороди

Могила Миколи Шеремета

Шеремет Микола Спиридонович (10 (23) грудня 1906(19061223), Могильов — 28 жовтня 1986, Київ) — український радянський поет і прозаїк, член спілки письменників СРСР з 1943 року, чоловік письменниці Віри Єніної, батько художника Олександра Шеремета.

Біографія

Народився в місті Могильові (нині Білорусь). До 1924 року працював у сільському господарстві батька в селі Кошелівці Чернігівської губернії. З 1924 до 1929 року навчався в Київському інституті народної освіти. З 1929 року почав друкуватися (збірка «У похід»), належав до літературної організації «Молодняк».

У 1929—1930 роках — секретар журналу «Більшовиченята» в Києві. У 1930—1931 роках — завідувач культвідділу газети «Комсомолець України» в Харкові.

У 1931 році був червоноармійцем-курсантом команди однорічників 69-го стрілецького полку Червоної армії в місті Чугуєві на Харківщині.

У 1931—1934 роках — завідувач літературного відділу газети «Красная Армия» в Харкові.

У 1934—1935 роках — інструктор оборонного сектору Спілки радянських письменників України в Харкові.

У 1935—1937 роках — літературний консультант газети «Вісті» в Києві.

У 1937—1939 роках — літературний консультант кабінету молодого автора при Держвидаві УРСР у Києві.

З осені 1939 до 1940 року — завідувач відділу літератури і мистецтв газети «Ленінська молодь» у Львові.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1940 до 1941 року перебував на літературній роботі в Києві.

Учасник німецько-радянської війни. З 1941 року — спеціальний військовий кореспондент газети «Комуніст». У 1942–1943 роках перебував у партизанському з'єднанні Олексія Федорова. У роки війни друкував статті, нариси, вірші в газетах «Известия», «Комсомольська правда», «Комуніст», «Советская Украина».

Був серед довірених людей колишнього партизанського генерала Олексія Федорова, які рецензували партизанські спогади, документальні і художні твори письменників про партизанів і підпільників, перш ніж бути виданими. Від авторів вимагалося приводити їхні твори у відповідність з точкою зору Федорова.

Жив у Києві. На початку 1960-х років гостро виступав з офіційних партійних позицій проти шестидесятників.

Нагороджений орденом Червоного Прапора, медалями.

Помер 28 жовтня 1986 року. Похований на Байковому кладовищі поруч з дружиною.

Творчість

Автор великої кількости збірок поезій — усі в офіційному дусі. Того ж спрямування і книги нарисів «В районі суцільної» (1930), «Кров їх не пройшла даремно» (1938); зокрема з партизанської тематики: «В лісах України» (1944), «В партизанських загонах» (1947), «Молоді месники» (1949), «З глибин пам'яті» (1977); роман «Вартові миру» (1936).

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Шеремет Микола Спиридонович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 967.