Шерешевський Владислав Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шерешевський Владислав Леонідович
Народження 25 лютого 1964(1964-02-25) (54 роки)
Київ
Національність Україна Україна
Навчання Київський державний художній інститут
Діяльність художник
Сайт shereshevsky.com

Владислав Леонідович Шерешевський (25 лютого 1964, Київ) — український живописець, графік. Живе та працює в Києві.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив Київський державний художній інститут (1991). Педагоги з фаху — В. Чебаник, Г. Галинська. Член Спілки художників України з 1992 року. У 1995 став стипендіатом Міністерства культури Німеччини.

Творчість[ред. | ред. код]

За даними аналітиків арт-ринку України, Владислав Шерешевський належить до десятки найуспішніших українських художників[1]. Шерешевського називають анфан террібль українського сучасного арту, порівнюючи його класичний стиль з живописом Федора Кричевського[2]. Дмитро Корсунь, арт-критик, історик, живописець, реставратор, куратор арт-проектів, так визначив стиль Шерешевського: «Художник Владислав Шерешевський ніколи не рухається в сторону багнистого абсурду і безвиході. Він скоріше легковажний і насмішкуватий, але не злий і похмурий. Людина для нього — не пляма природи, а домашній космос, скромний самовідданий захисник крихітного родинного вогнища»[3].

Сам Шерешевський зазначає багатошаровість сприйняття своїх робіт: спочатку це гумор, посмішка, потім глядач вбачає парафрази з класичного живопису, як-от Рафаель, мотиви «великого» Вермеєра, сєровські мотиви . «Але головне — в синтезі того і цього у картинах. Завдяки такому поєднанню смішне може водночас видаватися ще й сумним. Та це вже — для тих, хто зовсім розуміє», - каже художник[4].
Шерешевський з посмішкою дивиться на фантастичний, алогічний, абсурдний, але привабливий для нього світ. Він іронізує над історією і політикою, рекламою і телебаченням, релігією і національною ідеєю, поєднуючи мало сумісні сюжети і догми. Навіть самі назви картин кажуть про широкий діапазон тем, яких торкається художник: «Смерть галеристки», «Чистотайд», «Джобс», «Христос і гуцули», «Перший національний», «Система Станіславського», «Де кілька», «Зняття з хреста», «Андроїди», «Молодий Шевченко у художника Шерешевського», «Аліса», «Самсунг», «Сім сорок», «Модест Петрович», «Б. Г.», «Нестор Іванович», «Вконтакте», «Плебейсціт», «Раша тудей»[5].

Головними особливостями живопису Шерешевського є великі мазки, фактурність і копіткість в опрацюванні деталі. Його роботи виконані не лише в реалістичній традиції (станковий живопис), але також і в естетиці примітивізму, гротеску, постмодерністської іронії і самоіронії, неопоп-арту.

Живопис[ред. | ред. код]

Виставки різних років.

  • 2008 ЖД (Женский день) галерея «Триптих»
  • 2007 галерея «да Винчи», Київ, Україна, (каталог), «Кули нария», «White gallery», Київ, Україна, (каталог)
  • 2006 «Красота спасёт мир», галерея «Триптих», Київ, Україна, (каталог)
  • 2005 «Заветы мастеров» (разом з М.Вайсбергом) — галерея «Ателье Карась», Київ, Україна
  • 2004 «Сцени», галерея «L-ART», Київ, Україна, «Animals весной», галерея «Триптих», Київ, Україна
  • 2003 галерея «Ателье Карась», Київ, Україна, (каталог), «Способы передвижения», галерея «Триптих», Київ, Україна, (каталог)
  • 2002 «Ход коня». Галерея «Триптих» (Київ, Україна), виставка у Національному Банку України (Київ, Україна)
  • 2000 «Подарки». Галерея «Ателье Карась» (Київ, Україна), Галерея «Тадзио» (Київ, Україна)

Виставка «Піпл» (2015) — один з найвідоміших проектів художника. Це проект про реалії українців. Владислав Шерешевський правдиво і з гумором розповідає про війну, про надію, про любов і про те, які протилежні речі можуть стояти за словом «людина». Художник так пояснює ідея цієї виставки: «На ідею для виставки мене наштовхнуло місце розташування галереї «Мистецька збірка». Вона знаходиться між музеями російського і західного мистецтва. Я вирішив символічно показати, як в українській культурі переплелися західні і східні елементи. Після відвідання голадських музеїв виникла ідея написати свій варіант малих голландців: великі форми на сучасний лад. Далі я захотів відповісти чимось зі сходу. Тому в мене з'явились картини: східна Україна, яка вона зараз, її мешканці. Виставка вийшла на європейський манер, але з певним орієнтальним кітчем»[6].

У квітні 2018 року в Центральному будинку художника в Києві відбулася виставка Шерешевського «Свіжи на». Дмитро Корсунь писав про Шерешевського: «В живопису, що носить підпис Шерешевського, завжди знаходиться місце для підміни, виверту, імплантованої цитати, симуляції, сміховинної плутанини. Тільки на його картині можуть бути поєднанні в єдине стильове ціле Репін і Ван Гог, Едуар Мане і Клод Моне, голландський натюрморт і розбурхане море епохи романтизму…
Владислав — майстер гротеску, смішного, в'їдливого. Його гротеск несе в собі сучасний міський фольклор, політичну злобу дня, пістрявий карнавал студентського гуртожитку. Художник вміє весело перетрусити все те, що називається загальнокультурними надбаннями. У нього вони проходять загальну перевірку на здоровий глузд і життєздатність. Дивлячись на подібний опус, чомусь розумієш, що світ вцілів, бо сміявся. Шерешевський — це художник- сміхач»[7].

Роботи в музеях та галереях[ред. | ред. код]

Твори знаходяться в музеях та приватних колекціях США, Ізраїлю, Греції, Швеції, Італії, Польщі, Німеччини (фірма «Даймлер Бенц», муніципальна галерея Мюнхена, Міністерство культури Баварії), України (Музей мистецтв України) та інших країнах світу.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Говорячі про теми своїх робіт, художник зазначає: «Ти розумієш, помаранчева революція мало на мене вплинула в плані творчості або інтересу до політики. А остання за часом — дуже сильно. Ось я і пишу те, про що думаю, про те, що мене найбільше хвилює. І впевнений, що саме «політичний» живопис і залишиться в історії! Він створений тут і зараз — людиною, яка сама бере участь у подіях. Ця правда, цей настрій не повториться»[8]. Таку позицію поділяли інші відомі художники, як-от М. Вайсберг, О. Белюсенко, О. Придувалова, які також «документували на полотні» українські події 2013—2014 років.

«Рашатудей»[ред. | ред. код]

Картину «Рашатудей» Шерешевський намалював у 2015 році. Про неї журналіст Альберт Цукренко написав: «Теми російської сучасності зустрічалися у Шерешевського і раніше, але нечасто, і подавалися зазвичай в якомусь нейтрально-понурому ключі, як щось минуле і вже малоцікаве. Тепер же зовсім не так: у нових «російських мотивах» у Шерешевського з’явилася емоція, пристрасть – з сильним знаком мінус. Це огида, жах, глузування – в картині «Рашатудей», наприклад. Коротше кажучи, автор розставляє акценти просто і прямо, без оцих ось «можлива й альтернативна точка зору»[9].
У 2015 році З.Прилєпін, відомий російський письменник, українофоб і терорист, учасник терористичних збройних формуваннях на окупованій території Донбасу, написав у своєму блозі ЖЖ:

«...и вот я, всё понимающий про Украину, даже любящий её, уважающий право замайданных украинцев петь как им нравится, вдруг чувствую в себе непоборимое желание въехать в Киев на первом танке. Найти Шерешевского, где-нибудь за полотнами его музея, и ласково спросить: - Ну, покажи картины-то... где там у тебя? Крымтудей, крымсюдей? Х.йло, муйло, Голландия? Что ты там намалевал, блядь, извлекай. Будем любоваться. Вот тут пришёл шахтёр, матрос, нацбол, боец из породы моторол - они тоже будут посмотреть»[10].

Іншим прикладом реакції російських «мистецьких кіл» є допис архітектора і фотографа Євгена Григор'єва, назвавшего Шерешевського «живописцем-фашистом»:
«Жанровые же произведения Шерешевского, к коим относится и описываемый здесь "Рашатудей" - увы, показался нам вовсе набором каких-то сюжетных бессмыслиц, впрочем, так же безобразно нарисованных, приводить которые мы не посчитали нужным. Будет желание - увидите»[11].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Владислав Шерешевський. Львівський Палац Мистецтв. 2009. 
  2. Ганна Пароваткіна (14.06.2017). Шерешевський сміється. У Музеї історії Києва відкрилася виставка «Доробок 13—17». «День». 
  3. Дмитро Корсунь про Владислава Шерешевського. 
  4. Ганна Пароваткіна (14.06.2017). Шерешевський сміється. У Музеї історії Києва відкрилася виставка «Доробок 13—17». «День». 
  5. Олег Смаль (19.04.2013). Гипермаркет Шерешевского. ZN.UA. 
  6. Владислав Шерешевський - «Піпл». VOLOSHYN GALLERY. 18.03.2015. 
  7. Владислав Шерешевський - «Свіжи на». Національна спілка художників України. 12.04.2018. 
  8. Ганна Пароваткіна (14.06.2017). Шерешевський сміється. У Музеї історії Києва відкрилася виставка «Доробок 13—17». «День». 
  9. Альберт Цукренко (2.04.2015). Владислав Шерешевський: Або ти ватник, або людина. 
  10. Захар Прилепин (21.03.2015). Всё понимаю, всё. livejournal.com. 
  11. Євген Григор'єв (2015). Художник Шерешевский, - "Сейчас так: либо ты ватник, либо человек". lacamorra.