Шершень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шершень
Hornet-vespa.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Vespidae
Рід: Шершень (Vespa)
Linnaeus, 1758
Види

Див.текст

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vespa
EOL logo.svg EOL: 33038
ITIS logo.svg ITIS: 154272
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7443
Fossilworks: 72080

Ше́ршень (Vespa) — рід суспільних жалячих перетинчастокрилих комах надродини справжніх ос та підродини паперових ос.

Рід нараховує 23 види, розповсюджені здебільшого в Південно-Східній Азії: Китаї, В'єтнамі, Таїланді, Індонезії, а також у Східній Індії. Найбільш відомий шершень звичайний (Vespa crabro), довжиною близько 20-30 мм, розповсюджений в Україні, в усій Європі, в Північно-Східній Азії.

Справжні шершні складають рід Vespa, і відрізняються від інших представників осиної родини шириною верхівки голови (частиною голови позаду очей), яка у шершнів є пропорційно більшою. Крім того, шершні відрізняються і округленим черевцем спереду (черевною порожниною в задній частині талії). У спокої передні крила складаються уздовж спини.

Як і інші представники родини, шершні будують великі паперові гнізда, що налічують у деяких видів до 10 ярусів стільників. На відміну від інших ос, матеріал для споруди шершні збирають з гнилих пеньків і гілочок беріз, тому їхні гнізда не сірого, а бурого кольору. Гніздяться в дуплах, на горищах, у тропіках гнізда підвішують до гілок дерев. Для живлення личинок ловлять мух, бджіл, нерідко атакують ос, дрібніших за розміром. Дорослі комахи живляться речовинами, що містять велику кількість цукру (сік фруктів, виділення попелиць, нектар і т. п.).

На осах виду Vespa analis паразитують представники родини Stylopidae із ряду віялокрилих (Strepsiptera).

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Шершень, село Горбаків

Шершні мешкають переважно в Північній півкулі. Найбільш відомий шершень звичайний (Vespa crabro), поширений в Європі (за винятком територій, що лежать на північ від 63-й паралелі). Це єдиний вид, що живе в Північній Америці, в Україні і в європейській частині Російської федерації (крім віддалених районів Крайньої Півночі). На сході ареал проживання даного виду простягається на Урал і до Сибіру (виявлений в околицях Ханти-Мансійська). У певних областях знаходиться під загрозою зникнення і потребує охорони. У Північну Америку європейський шершень звичайний був ввезений випадково в середині XIX століття, де і мешкає до сьогодні приблизно в тих же широтах, що і в Європі, але в західній частині Північної Америки ніколи не зустрічався. В Азії європейський шершень водиться в Південному Сибіру, а також у північній і східній частинах Китаю.

Гігантський азійський шершень (Vespa mandarinia) живе в Приморському краї, Китаї, Кореї, Тайвані, Камбоджі, Лаосі, Таїланді, В'єтнамі, Індокитаї, Індії, Непалі, на Шрі-Ланці, але найбільш поширений у горах Японії, де він відомий як величезний «горобець-бджола» (судзумебаті). Крім того, величезний азійський шершень зустрічається у напівсухих субтропічних районах Центральної Азії (Іран, Туреччина, Афганістан, Оман, Пакистан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан), Південної Європи (Італія, Мальта, Албанія, Румунія, Греція, Болгарія, Кіпр), в Північній Африці (Алжир, Лівія, Єгипет, Судан, Еритрея, Сомалі), по берегах Аденської затоки і на Близькому Сході. А ще це єдиний вид, представлений на Мадагаскарі.

По всій тропічній Азії, а також у Франції та Іспанії зустрічаються азійські хижі оси (Vespa velutina), що будують гнізда відкрито на гілках дерев і полюють на бджіл.

Укус шершня[ред. | ред. код]

Шершні полюбляють солодке

Наслідки укусу шершня залежать від реакції організму та можуть бути різними. Отрута звичайних шершнів менш токсична, ніж бджолина, жало після укусу не залишається в рані, але шершень може вжалити кілька разів поспіль. Велика кількість отрути шершня викликає досить серйозне запалення. За високої індивідуальної чутливості (алергії) наслідки можуть бути важчими, а за великої кількості укусів, можливий летальний кінець.

Якщо біля гнізда було убито шершня, він може вивільняти феромони, які здатні спонукати до агресії інших шершнів. Якщо людина торкалася до вбитої комахи, ці феромони можуть потрапити на одяг та шкіру людини і спровокувати агресію, так само як і певні харчові ароматизатори, такі як бананові та яблучні, й аромати, що містять С5-спирти і складні ефіри С10.

Шершні дуже полюбляють їсти перестиглі фрукти і можуть задля цього повністю в них занурюватися. Якщо випадково зірвати цей фрукт і потурбувати комаху, можна наразитися на укус.

Види[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]