Шестопалов Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Федорович Шестопалов
рос. Николай Фёдорович Шестопалов
Гвардии капитан Н.Ф. Шестопалов.jpg
М. Ф. Шестопалов. 1945
Народження 19 грудня 1919(1919-12-19)
Москва, РРФСР
Смерть 6 листопада 2006(2006-11-06) (86 років)
Москва, Російська федерація
Поховання Троєкурівський цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ інженерні війська
Роки служби 1937—1992
Партія КПРС
Звання SA A-engin F9Mars 1974.svg Маршал інженерних військ
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Медаль Жукова
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Державна премія СРСР

Мико́ла Фе́дорович Шестопа́лов (рос. Николай Фёдорович Шестопалов; 19 грудня 1919 — 6 листопада 2006) — радянський воєначальник, маршал інженерних військ (06.05.1981).

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 11-го скликання (1984—1989) і Верховної Ради РРФСР 10-го скликання (1980—1985).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Москві, в родині залізничника. Росіянин. Залишившись у чотирирічному віці сиротою, до 1935 року виховувався у дитячих будинках Москви і Волоколамська. У 1935—1937 роках навчався на робітфаці імені Артема (м. Москва), після закінчення якого обрав професію військового інженера-будівельника.

Після закінчення Військово-інженерної академії імені В. В. Куйбишева у квітні 1941 року направлений на облаштування нового державного кордону СРСР з Румунією. Обіймав посаду начальника будівельної дільниці.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Обіймав різні командні посади в інженерних військах на Південному, Брянському, Воронезькому, Центральному і 1-му Українському фронтах. З 1943 року — начальник інженерної служби 22-ї гвардійської мотострілецької бригади 6-го гвардійського танкового корпусу 3-ї гвардійської танкової армії. Закінчив війну гвардії капітан М. Ф. Шестопалов на посаді помічника начальника штабу інженерних військ з розвідки 3-ї гвардійської танкової армії.

Після закінчення війни продовжив службу в інженерних військах Радянської армії. З 1945 року був старшим виконавцем робіт Управління військово-польового будівництва РА у Німеччині. З кінця 1940-х років працював у структурі Центрального управління капітального аеродромного будівництва командир аеродромно-будівельного батальйону, начальник виробничого відділу і головний інженер аеродромно-будівельного полку.

У 1960—1962 роках — начальник будівельного управління Білоруського військового округу, у 1962—1969 роках — заступник командувача військами Білоруського ВО з будівництва і розквартирування військ.

З 1969 року — на керівних посадах в Центральному апараті будівельно-квартирних органів МО СРСР: начальник Головного військово-будівельного управління (1969—1972), перший заступник начальника будівництва і розквартирування військ (1972—1978). З 1978 року — заступник міністра оборони СРСР з будівництва і розквартирування військ. З 1988 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів МО СРСР.

У 1992 році вийшов у відставку.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої революції, двома Вітчизняної війни 1-го (29.05.1945, 11.03.1985) та одним 2-го (21.04.1945) ступенів, двома Трудового Червоного Прапора, двома Червоної Зірки (01.03.1944, …) і медалями.

Лауреат Державної премії СРСР (1974). Заслужений будівельник РРФСР (1971).

Посилання[ред. | ред. код]