Шибиринівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шибиринівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Чернігівський
Рада/громада Шибиринівська сільська рада
Код КОАТУУ 7425589901
Облікова картка Шибиринівка 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 404
Площа 0,937 км²
Густота населення 431,16 осіб/км²
Поштовий індекс 15515
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°33′20″ пн. ш. 30°58′38″ сх. д. / 51.55556° пн. ш. 30.97722° сх. д. / 51.55556; 30.97722Координати: 51°33′20″ пн. ш. 30°58′38″ сх. д. / 51.55556° пн. ш. 30.97722° сх. д. / 51.55556; 30.97722
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Водойми р. Пакулька
Місцева влада
Адреса ради 15515, с. Шибиринівка, вул. Садова, 6; тел. 68-52-31
Карта
Шибиринівка. Карта розташування: Україна
Шибиринівка
Шибиринівка
Шибиринівка. Карта розташування: Чернігівська область
Шибиринівка
Шибиринівка

Шибиринівка у Вікісховищі?

Шибирині́вка — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Шибиринівська сільська рада.

Населення становить 404 особи.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 552 особи (269 чоловічої статі та 283 — жіночої), налічувалось 89 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Антонівської волості мешкало 695 осіб, налічувалось 111 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 7 водяних млинів[2]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 836 осіб (407 чоловічої статі та 429 — жіночої), з яких 816 — православної віри[3].

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Довжицьку, Пльохівську, Рудківську, Хмільницьку та Шибиринівську Ріпкинського району — до складу Чернігівського району.[4]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 218)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-268)
  4. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"