Шібболет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шиболет)
Перейти до: навігація, пошук

Шібболе́т, шіббо́лет (івр. שיבולת‎, «колос» або «течія») — біблійний вираз, в переносному сенсі вживається для означення характерної мовної особливості, яка дозволяє ідентифікувати групу людей (зокрема, етнічну); своєрідний «мовленнєвий пароль», за яким можна розпізнати, що мова, якою говорить людина, є нерідною для неї.

Цей біблеїзм став лінгвістичним терміном, який був введений в наукову термінологію Євгеном Верещагіним та Віталієм Костомаровим стосовно лінгвокраїнознавства[1].

Походження[ред.ред. код]

Це слово на івриті згадується в російському Синодальному перекладі Біблії в оповіданні про застосування лінгвістичної дискримінації під час однієї з давніх міжусобиць з метою виявлення людей, для яких мова, якою вони розмовляють, є нерідною.

Їфтах (прибл. 1370–1070 р.р. до н. е.), один із суддів ізраїльських, разом з жителями Галааду воював з єфремлянами та переміг їх. Після перемоги він наказав зайняти всі переправи через Йордан, щоб перешкодити переможеним потрапити на свої території та змішатися з населенням:

... І перехопили галаадяни переправу через Йордан, і коли хто з вцілілих єфремлян говорив: «Дозвольте мені переправитися», то галаадяни запитували у нього: чи не єфремлянин ти часом? Він відповідав, що ні. Вони просили його: «Скажи: шібболет », а він говорив: «сібболет», і не міг вимовити правильно. І вони, схопивши його, закололи біля переправи через Йордан. І загинуло тоді сорок дві тисячі єфремлян... (Суд. 12:5-6).

На відміну від галаадського, в єфремлянському діалекті єврейської мови звука «ш» не було, тому носії єфремлянського діалекту не могли правильно (твердо) вимовляти слова з цим звуком (ср. Мт. 26:73). Дослівно «Шібболет» означає «потік води» (як в Пс. 68:3-16), а «сібболет» — «тягар»[2]. Вибір слова, насправді, був не випадковим: людині не просто пропонували вимовити одне слово, а просили сказати фразу: «Дозвольте мені перейти ріку (потік води)», органічною частиною якої було слово «шібболет». Людина, думаючи, що її просять сказати «чарівну фразу», певний код, не зосереджувався на вимові конкретного слова, яке окремо, можливо, було б вимовлено правильно[3].

У своїй книзі «Соціолінгвістика» Р. Белл пише, що Їфтаха, таким чином, можна вважати одним з перших соціолінгвістів-експериментаторів[4].

Християни різних часів бачать у цій історії пророчий зміст: ніхто не може увійти в Землю Обітовану, якщо не вимовить «шібболет». Іншими словами, ніхто не пройде крізь небесну браму, не визнавши Ісуса Господом.

Переклади Біблії[ред.ред. код]

В церковнослов'янському перекладі Біблії слово «шібболет» відсутнє та перекладено словом «клас'» , що означає «колос». Можливо, цим пояснюється незначне поширенння цього біблеїзму в російській мові.[5] Церковнослов'янський переклад робили з грецької Септуагінти, а оскільки в грецькій не має різниці між «ш» та «с», тому було використано грецьке слово «сінтема», тобто «умовний знак».

В Вульгаті ця різниця була передана: «…interrogabant eum dic ergo sebboleth quod interpretatur spica qui respondebat tebboleth» . Тому в західноєвропейські мови це слово прийшло раніше, ніж в російську. (Синодальний переклад Біблії вийшов лише в 1876 році.)

В літературі[ред.ред. код]

У російській[ред.ред. код]

У Пушкіна в 10-му розділі «Євгенія Онєгіна» читаємо:

Авось, о Шиболет народный,
Тебе б я оду посвятил,
Но стихоплет великородный
Меня уже предупредил.

Ю. М. Лотман пояснює застосування тут слова «шіболет» ремінісценцією з «Дон-Жуана» Байрона (XI пісня, строфа 12, вірш 2)[6]:

Juan, who did not understand a word
Of English, save their shibboleth, «God damn!»

Шкловський Віктор Борисовичросійський письменник єврейського походження, що пережив Громадянську війну, пише в «ZOO або Листи не про кохання»:

Біблія цікаво повторюється.
Одного разу розбили євреї филистимлян. Ті втікали, втікали по двоє, рятуючись, через річку.
Євреї поставили біля броду патрулі.
Филистимлянина від єврея тоді було відрізнити важко: та ті й інші, ймовірно, були голі.
Патруль запитував у зустрічних: «Скажи слово шабелес».
Але филистимляни не вміли говорити «ш», вони говорили «сабелес».
Тоді їх убивали.
На Україні бачив я одного разу хлопчину-єврея. Він не міг без тремтіння дивитися на кукурудзу.
Розповів мені:
Коли на Україні вбивали, то спочатку потрібно було перевірити, чи єврей, той кого хочуть убити.
Йому говорили: «Скажи кукурудза».
Єврей іноді казав: «кукуружа».
Його вбивали.[7].

Є схожий одеський анекдот:

— Семене, скажи три рази «кукурудза»!
— Я краще десять разів скажу «пшонка»!
(«Пшонка» по-одеськи означає «кукурудза»).

У російському перекладі «Улісса» Джеймса Джойса для перекладу спотвореного автором біблеїзму використано слово «вшіволет».

В англійській[ред.ред. код]

В англійській мові слово shibboleth відоме з XVII століття. Слід зазначити, що це слово набуло багато додаткових значень:

  • а) бібл. шібболет; б) важке для вимови слово, за яким ідентифікують іноземця; особливість вимови, яка видає походження людини; в) особливість поведінки, зовнішнього виду, мови тощо, яка дозволяє визначити приналежність людини до певного суспільного прошарку або касти; 2) таємний пароль (будь-якої секти, чи організації); 3) пережиток минулого, забобон[8];
  • а) прикмета для впізнання; б) таємний пароль; в) (несхвально) популярне слівце, шаблонне гасло; г) (несхвально) (характерний) забобон; традиційне упередження; д) амер. модне слівце, яке використовується серед певного кола людей; е) ~ амер. особливість вимови, манера одягатися, звички, властиві певному колу людей; ж) застаріле повір'я.

«Шібболет» у світовій історії[ред.ред. код]

Див. також: en:List of shibboleths

Під час Битви при Куртре (1302) фламандці розпізнавали французів за їх нездатністю вимовити «Schild ende Vriend» (Щит та друг).

Під час фризького повстання (1515–1523) використовувалася фраза «Bûter, brea, en griene tsiis; wa't dat net sizze kin, is gjin oprjochte Fries» (Масло, житній хліб та зелений сир — хто не може це вимовити, не справжній фриз). Кораблі, з борту яких не могли це вимовити, не пускали в порт та захоплювали.

Під час Другої Світової війни голландці використали назву міста Схевенінген (Scheveningen), оскільки вони, на відміну від німців, вимовляють «Сх», а не «Ш»; данці відрізняли німців за вимовою «rødgrød med fløde»; американці на тихоокеанському фронті використовували слово «lollapalooza», оскільки носії японської мови часто вимовляють «л» як «р»; фіни ловили росіян на вимрві «Höyryjyrä».

У ХХ столітті українці жартома використовували як шібболет по відношенню до росіян слово «паляни́ ця» (читається"паляни́ця", буханець хліба круглої форми). Незважаючи на видиму простоту слова, людина, що звикла до фонетики та алфавіту російської мови, вимовляє його з помітним для українського вуха акцентом (зазвичай вимовляючи «паляні ́ца»), незалежно від того, читаючи, чи відтворюючи із слуху.

Василь Зайцев розповідає, як під час німецько-радянської війни за вимовою розрізняли росіян та німців:

Провідник пішов, ми залишилися на місці, причаїлися. Чуємо сигнали провідника: «Дорога, дорога», — повторює він. Гарне російське слово, за ним завжди можна дізнатися — хто говорить, росіянин, чи німець. Німці це слово не вміють вимовляти, у них виходить «Тарок». На цьому слові провалюються навіть німецькі розвідники, переодягнені в нашу форму. Як скаже «Тарок», так і попався.

Зайцев В.Г . За Волгою землі для нас не було. записки снайпера. — М.: Современник. 1981, глава 9

У назвах творів[ред.ред. код]

  • Жак Дерріда «Шибболет — для Пауля Целана»
  • Дж. Р. Р. Толкін «З Шибболет Феанор» (From The Shibboleth of Feanor) : нотатки про зміну вимови першого звуку імені Феанор з «th» на «s».
  • Альберт Зеліченок Скажи «Шибболет» (лауреат премії «Малий Зілантов»).

Примітки[ред.ред. код]