Шизотиповий розлад особистості
| Шизотиповий розлад особистості | |
|---|---|
| Спеціальність | психіатрія і психологія |
| Симптоми | Магічне мислення[1], social anxietyd[1], параноя[2], когнітивна дисфункціяd[3] і reduced affect displayd[4] |
| Причини | генетика, Травма дитинстваd і Нехтування дітьми |
| Ведення | психотерапія[5][6][7], cognitive remediation therapyd[5], КПТ[8], Supportive psychotherapyd[7], metacognitive therapyd[6], антидепресант[9] і антипсихотичні препарати[10] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 6A22 |
| МКХ-10 | F21 |
| MedlinePlus | 001525 |
| MeSH | D012569 |
 Schizotypal personality disorder у Вікісховищі | |
| Розлади особистості |
|---|
| Кластер A (дивні) |
| Кластер B (драматичні) |
| Кластер C (тривожні) |
| Не зазначені окремо[en] |
| Депресивні |
| Інші |
Шизотиповий розлад особистості (ШТРО) або просто шизотиповий розлад — психічний розлад, що характеризується соціяльною тривогою[en], порушенням мислення[en], параноїдною ідейністю, дереалізацією, перехідним психозом з часто незвичайними переконаннями. Особам із даним розладом вкрай важко підтримувати близькі стосунки з людьми, вони уникають створення таких стосунків, головно через суб'єктивне переконання, що їхні близькі негативно до них ставляться. До симптомів розладу також належать своєрідні мовленнєві виверти та чудернацькі стилі одягу. Особи з ШТРО можуть дивно поводитись при спілкуванні: не відповідати або говорити до самого себе.[11]
Такі хворі часто тлумачать ситуації як чимось дивні або як такі, що мають незвичайне для них значення; серед цих осіб також поширені паранормальні та забобонні вірування. Особи з ШТРО часто звертаються за медичною допомогою з причини тривоги або депресії, а не дійсно наявного розладу особистості.[12] Шизотиповий розлад особистості трапляється в близько 3 % людей і є більш поширеним серед чоловіків.[13]
Хворі на шизотиповий розлад особистості часто зустрічаються серед родичів хворих на шизофренію, однак доказів генетичного походження і спадкового характеру хвороби немає. Травми дитинства і нехтування дітьми виступають очевидними біологічними і соціальними екзогенними факторами, внаслідок яких поступово розвивається соціальна, а згодом і психологічна дезінтеграція особистості.
Термін «шизотиповий» 1956 року вперше використав Шандор Радо[en] як абревіатуру для «шизофренічний фенотип».[14] ШТРО належить до кластеру A розладів особистості («незвичайні, або ексцентричні розлади»).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Schizotypal personality questionnaire – brief revised (updated): An update of norms, factor structure, and item content in a large non-clinical young adult sample
- ↑ Generalized Cognitive Impairment in Male Adolescents With Schizotypal Personality Disorder
- ↑ Facial emotion recognition and facial affect display in schizotypal personality disorder
- ↑ а б https://ajp.psychiatryonline.org/doi/10.1176/appi.ajp.2018.18030349
- ↑ а б https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/pmh.1447
- ↑ а б https://psychiatryonline.org/doi/10.1176/appi.books.9781585625048.gg68
- ↑ https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9377061/
- ↑ Handbook of personality disorders : theory, research, and treatment
- ↑ A Dual Therapeutic Setting Model Experience for Schizotypal Personality Disorder in an Inpatient Unit
- ↑ Schacter, Daniel L., Daniel T. Gilbert, and Daniel M. Wegner. Psychology. Worth Publishers, 2010. Print.
- ↑ American Psychiatric Association; American Psychiatric Association; DSM-5 Task Force (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5. (English). Arlington, VA: American Psychiatric Association. ISBN 978-0-89042-554-1. OCLC 830807378. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
- ↑ Pulay, Attila J.; Stinson, Frederick S.; Dawson, Deborah A.; Goldstein, Risë B.; Chou, S. Patricia; Huang, Boji; Saha, Tulshi D.; Smith, Sharon M. та ін. (2009). Prevalence, Correlates, Disability, and Comorbidity of DSM-IV Schizotypal Personality Disorder: Results From the Wave 2 National Epidemiologic Survey on Alcohol and Related Conditions. Primary Care Companion to The Journal of Clinical Psychiatry 11 (2). с. 53–67. ISSN 1523-5998. PMC 2707116. PMID 19617934. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 22 лютого 2020.
- ↑ Wayback Machine. web.archive.org. 7 лютого 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2020.
|
