Шилов Георгій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шилов Георгій Євгеньович
ShilovGE.JPG
Народився 3 лютого 1917(1917-02-03)
Іваново-Вознесенськ, Росія
Помер 17 січня 1975(1975-01-17) (57 років)
Москва, Росія
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність математик
Відомий завдяки математика
Alma mater МДУ
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Гельфанд Ізраїль Мойсейович
Відомі учні Anatoliĭ Gordeevich Kostyuchenko[d]
Володіє мовами російська[1]
Заклад МДУ, Київський університет
Учасник Німецько-радянська війна
Нагороди Орден Червоної Зірки
Звання професор

Георгій Євгенович Шилов (на початку наукової кар'єри відомий як Юрій Боссе; 3 лютого 1917, Іваново-Вознесенськ, Росія — † 17 січня 1975, Москва, СРСР) — радянський математик.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1921 р. жив у Москві. У 1933 р. вступив на механіко-математичний факультет Московського державного університету імені М.В. Ломоносова. До 1941 р. Георгій Євгенович закінчив аспірантуру механіко-математичного факультету і захистив кандидатську дисертацію, присвячену розробленій ним теорії регулярних нормованих кілець. У роки війни він служив у лавах Радянської Армії, де займався розробкою методів зенітного вогню, підвищенням ефективності стрільби зенітної артилерії. За військові заслуги Г. Є. Шилов був нагороджений орденом Червоної Зірки і кількома медалями.

Після війни, на початку 1946 р., він повернувся до математики і викладання в Московському державному університеті імені М.В. Ломоносова, в 1950 р. став доктором фізико-математичних наук, а в 1952 р. — професором.

У 1946-50 рр. працював в МДУ, у 1951-54 рр. — в Київському університеті, з 1954 — знову в МДУ.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Праці з теорії функцій, функціонального аналізу, диференціальним ур-вам, алгебри та інших розділів математики. Перші роботи — з теорії комутативних банахових алгебр (нормованих кілець). Багато робіт виконав спільно з І. М. Гельфандом, зокрема цикл робіт з теорії узагальнених функцій і теорії диференціальних рівнянь з частинними похідними. Написав роботи з класичного аналізу, рядів Фур'є, геометрії, історії та методики математики.

Найбільші відкриття належать Г. Е. Шилову в теорії комутативних банахових алгебр (нормованих кілець). Він з'явився одним з основоположників цієї бурхливо розвивалася гілки функціонального аналізу. У 1940 р. Георгій Євгенович ввів і дослідив одне з найважливіших понять загальної теорії комутативних банахових алгебр — поняття регулярного кільця функцій (за термінологією Г. Є. Шилова, тепер ці об'єкти частіше називають Шиловський алгебрами). У списку його друкованих праць мається півтора десятка великих статей та 17 (не рахуючи перекладів і перевидань) книг, написаних ним самим і в співавторстві.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.