Шимківці (Збаразький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Шимківці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Збаразький
Рада/громада Шимковецька сільська рада
Код КОАТУУ 6122489601
Основні дані
Засноване 1882
Населення 776
Територія 0.510 км²
Густота населення 1521.57 осіб/км²
Поштовий індекс 47336
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°45′39″ пн. ш. 25°47′15″ сх. д. / 49.76083° пн. ш. 25.78750° сх. д. / 49.76083; 25.78750Координати: 49°45′39″ пн. ш. 25°47′15″ сх. д. / 49.76083° пн. ш. 25.78750° сх. д. / 49.76083; 25.78750
Водойми Гнізна
Місцева влада
Адреса ради 47336, с.Шимківці
Карта
Шимківці is located in Україна
Шимківці
Шимківці
Шимківці is located in Тернопільська область
Шимківці
Шимківці

Ши́мківці — село в Україні, в Збаразькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна, на сході району. Центр сільради, якій підпорядковане село Решнівка. До Шимковець приєднано хутори Бабії та Діброва.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Колодненської сільської громади.

Населення — 658 осіб (2007).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Шимковець виявлено археологічні пам'ятки черняхівської і давньоруської культур.

Шимківці впереше згадуються у 1463 році як маєток князя Семена Васильовича Несвицького-Збаразького-Колоденського при поділі батьківських маєтків між Семеном Васильовичем, Василієм Васильовичем і Солтаном Збаразькими. У 1518 році, після смерті Марії Семенівни Несвицької-Рівненської, дружини тоді вже покійного Семена Васильовича, їхня внучка, Анна-Тетяна Гольшанська, вносить Шимківці разом з іншими селами до власності свого чоловіка, князя Костянтина Івановича Острозького. За даними «Словника географічного Королівства Польського» («СГКП»), 4 травня 1518 року король Сигізмунд I Старий підтвердив права князя Костянтина Острозького на володіння Шимківці та іншими селами, отриманими як спадок бабці його першої дружини.

Діяли «Просвіта» й інші товариства.

У травні 1919 на хуторі Бабії перебував Симон Петлюра.

У грудні 1999 згоріла церква (1868, дерев.).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква св. Великомучениці Параскевії (2005, мурована).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, ТОВ «Агродржство Євішовіце Україна», торговельний заклад.

Література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.