Шинус м'який

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шинус м'який
Bears Lagoon Tennis Club Playground.JPG
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Ряд: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Фісташкові (Anacardiaceae)
Рід: Schinus
Вид:
Шинус м'який (S. molle)
Біноміальна назва
Schinus molle
Commons-logo.svg Вікісховище: Schinus molle

Шинус м'який (Schinus molle) — вид рослин роду шинус родини анакардієві. Інші назви «перуанський перець», «каліфорнійське перцеве дерево», «перуанська фісташка», «несправжній перець», «ескобілла». Серед прянощів відомий як рожевий перець. Слово «molle» в латинській назві з мови кечуа перекладається як дерево.

Опис[ред. | ред. код]

Є найбільшим з представників свого роду. Тропічне вічнозелене дерево висотою до 15 м (вкрай рідко зафіксовані дерева заввишки 20 м) та 5–10 м завширшки з красивими плакучими гілками, шкірястими листям завдовжки 8-25 см і запашними жовтими довдомними маленькими квітами. Круглі плоди діаметром 5-7 см мають спочатку зелений колір, який поступово перетворюється на яскраво-рожевий або пурпурний, вони наділені запахом перцю. В них лише 1 насіння. Кора доволі груба, має сірувате забарвлення.

Доволі швидко росте, гарно переносить посушливу місцевість. Це використовується для зменшення впливу пустель на півдні Африки, США та в Австралії.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Походить з Південної Америки — перуанських Анд, а також від Еквадору та південної Колумбії до півчної Аргентини та центрального Чилі. Завдяки європейським колоністам, насамперед іспанцям, розповсюдився до Центральної Америки. У дикому вигляді також росте в Мексиці, Гватемалі та інших країнах тропічного регіону, а також у південних штатах США. Завдячуючи французам, потрапив до Європи. Крім того, його було завезено до Африки, Середземномор'я, Пуерто-Рико, Гавайських островів.

Застосування[ред. | ред. код]

На батьківщині, в Перу, з давніх-давен інки та інші андські народи (інки називали цю рослину просто «молье») виготовляли з нього ферментований алкогольний напій «чича-молле» (жінки розжовували його, після цього цю масу вкидали до посуду, куди заливали воду, після чого відбувалося бродіння). Використовувалася зовнішня солодка частина, яка відділялася від внутрішньої, гіркої. Ці традиції збережені дотепер: виготовленням цього напою відоме перуанське місто Хуанта.

Є поширеною пряністю, передусім у Латинській Америці (під назвою рожевий перець). Її застосовують також у кухнях США, Канади, країн Європи. Має антисептичні, антивірусні, бактерицидні, стимулюючі властивості.

У Греції та інших країнах Середземномор'я з плодів дерева готують п'янкий напій. Ці плоди також використовують замість гіркого перцю. Під час Другої світової війни олія чорного перцю була недоступною і її замінником буля олія перуанського перцю. Використовується як замінник чорного перцю в парфумерії і як ароматизатора — з плодів виготовляють ароматичну олію, насамперед, в Іспанії, Гватемалі та Мексиці.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Germplasm Resources Information Network (GRIN), Taxon: Schinus molle L., United States Department of Agriculture, Agricultural Research Service, Beltsville Area, retrieved 2008-07-06
  • Дивні алкогольні напої[недоступне посилання з серпня 2019]