Шипинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шипинці
Церква Різдва Богородиці, 1812 рік.jpg
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Кіцманський район
Рада/громада Шипинецька сільська рада
Код КОАТУУ 7322589001
Основні дані
Засноване 1359
Населення 3160
Поштовий індекс 59341
Телефонний код +380 3736
Географічні дані
Географічні координати 48°22′39″ пн. ш. 25°45′09″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
181 м
Місцева влада
Карта
Шипинці. Карта розташування: Україна
Шипинці
Шипинці
Шипинці. Карта розташування: Чернівецька область
Шипинці
Шипинці

Шипинці у Вікісховищі?

Шипи́нці — село Кіцманського району Чернівецької області.

Легенда походження назви[ред. | ред. код]

Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів, а колись їх там було ще більше. У долинах були озерця, які утворювалися під час весняного сніготану, або ж коли випадало багато дощів. Води накопичувалося стільки, що озерця зберігалися і під час літньої спеки. Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води. Звідси і назва населеного пункту Шипинці.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Шипинці розташовані у Буковинському Прикарпатті на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.

У селі струмок Вільховець впадає у Совицю.

Археологічна пам'ятка[ред. | ред. код]

В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури (IV тис. до н. е.- ІІІ тис. до н. е.. В межах стоянки Шипинці багато речей тієї епохи: мальована кераміка, людські та тваринні фігурки. Також були знахідки з бронзової (браслет, сокирка) та римської (монети) доби. Значна кількість артефактів часів входження до Антського союзу, а також Древньоруської та Галицько-Волинської держав.

Розкопи в Шипинцях вели Й.Сомбати (1893), Е.Костін (19041914); знайдені матеріали зберігаються у Чернівецькому і Віденському (природничому) музеях.

У монографії «Schipenitz — Kunst und Geräte eines neolithischen Dorfes» («Шипинці — мистецтво та знаряддя неолітичного селища» 1937), шипинські знахідки досліджував Олег Кандиба-Ольжич.

Історія[ред. | ред. код]

У часи Галицько-Волинської держави зароджується територіальне утворення — Шипинська земля, назва якого пішла від населеного пункту Шипинці.

Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длуґош в 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира у Молдавію.

Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У зв'язку з цим в Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою. До сьогодні то місце називається торговиця.

Після входження землі до Молдавського князівства, з Шипинської землі утворилися Чернівецька та Хотинська землі, край став називатися Буковина. Адміністративний центр перемістився в Чернівці.

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 1930 року[ro] у Румунії[1]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 3424 96,18 %
євреї 79 2,05 %
поляки 32 0,90 %
румуни 20 0,56 %
німці 5 0,14 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[1]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 3434 96,46 %
ідиш 76 2,13 %
польська 21 0,59 %
румунська 20 0,56 %
німецька 8 0,22 %

Цікаві факти[ред. | ред. код]

З Шипинцями пов'язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву «Кругле болото». Люди вірили, що у нього немає дна. Про нього говорили так: з давніх-давен там, де є кругле болото, існувало село. Люди в цьому селі жили дуже розпусно, навіть у піст справляли різні забави. На місці «Круглого болота» була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко забавлялися, навіть у Великий піст (перед Великоднем). Бог розгнівався на них і покарав грішників — переповнена людьми-гуляками корчма і ціле село запалося, пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро «Кругле болото», недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село вирине.

В селі фрагментарно зберігся старий графський парк, який колись оточував садибу Мірона де Костіна. Зараз на території парку розташована досить популярна корчма «Під липами».

В Шипинцях в центрі села збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна в 1812 р. Фундатор храму і його родина поховані на церковному подвір'ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини: безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву: з 2003 р. А от дзвони походять з першої третини XX століття. В Першу світову старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них зброю. В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував своїм співом чернівчан.

Зараз Шипинці славляться своїми музиками. Місцеві майстри — бажані гості на весіллях та святах по всьому краю.

Сучасність[ред. | ред. код]

Щороку в серпні здійснюється Хресна хода до чоловічого монастиря (УПЦ КП)[2].

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народилися:

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]