Шипшина повстиста
| ?Шипшина повстиста | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Розові (Rosaceae) |
| Підродина: | Rosoideae |
| Триба: | Roseae |
| Рід: | Шипшина (Rosa) |
| Вид: | Шипшина повстиста |
| Біноміальна назва | |
| Rosa tomentosa Sm., 1800 | |
| Посилання | |
| Rosa tomentosa | |
| Rosa tomentosa | |
| 632761 | |
| IPNI: | 734524-1 |
| 24845 | |
| 267260 | |
Шипшина повстиста[1][2] (Rosa tomentosa) — вид рослин з родини розових (Rosaceae); поширений у Європі й Туреччині.
Кущ 15–20 дм. Листочки знизу з домішкою дрібних залозок, опушені з 2 сторін, на краю двічі залозисто-зубчасті. Чашолистки при гіпантіях звернені вгору або в сторони[2]. Кущ кореневищний чи ні. Стебла викривлені, 7–20(30) дм. Квітки діаметром 3.5–5 см; чашолистки яйцевидно-ланцетні, 15–25 × 2–3 мм; пелюстки рожеві, рідко білі, 8–15 × 10–15 мм. Ягоди шипшини темно-червоні, довгасті, яйцеподібні або круглої форми, 10–15 × 10–12 мм. 2n = 35[3].
Поширений у Європі й Туреччині; мабуть інтродукований до Ірландії та Грузії; інтродукований до США[4][5][6][7].
Чагарник знайдений у живоплотах, уздовж огорож та дамб, у сухому листяному лісі, чагарниках, на узліссях та полянах, а також у відкритих, сухих луках у гірських та нижчих субальпійських зонах, росте у глибоко вологих ґрунтах[7].
В Україні вид зростає у лісах, на узліссях, серед чагарників, на пустирях, біля доріг — на Правобережжі в лісових і лісостепових районах, зрідка на Лівобережжі в лісостепових та північних степових районах[2].
В Угорщині виду загрожують вирубки, грубі методи ведення лісових масивів, залісення чужорідними видами та очищення від чагарників. У Швеції видалення живоплотів, посадка пасовищ та хімічний контроль є загрозою, тоді як у Данії втрата середовища проживання через зміну сільського господарства та рільництва та пасовища є загрозою; вважається, що урбанізація також мала негативний вплив[7].
Рослина критично загрожена у Швеції й Данії. Враховуючи широке розповсюдження, вид майже напевно трапляється в заповідних зонах[7].
Плід їстівний сирий або варений і багатий вітаміном С, а насіння є хорошим джерелом вітаміну Е[7].
- ↑ Rosa tomentosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 176. (рос.)(укр.)
- ↑ Flora of North America. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 04.01.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 04.01.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 04.01.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 04.01.2020. (англ.)
- ↑ а б в г д Khela, S. (2013). Rosa tomentosa. The IUCN. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 04.01.2020. (англ.)
| Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |