Ширдак
Ширдак (киргизькою шырдак, вимовляється [ʃɯrˈdɑq]) або сирмак (казахською сырмақ, [səɾˈmɑq]) — традиційний повстяний килим[1], що використовується як підлогове або настінне покриття. Виріб зазвичай виготовляється вручну з вовни та оздоблюється різнобарвними аплікаціями. Килими цього типу поширені серед народів Центральної Азії, особливо в Киргизстані та Казахстані, де традиція створення ширдаків зберігається донині[2]. Окрім побутового використання, ширдаки також виготовляють як туристичні та декоративні вироби.
2012 року киргизькі повстяні килими ала кийиз та ширдак були внесені до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони[3].
Історію виробництва повсті в Євразії можна простежити до кінця бронзової доби, коли випасання овець, кіз та коней було поширеним заняттям кочових скотарів регіону. У ранній залізній добі кочова культура набула свого специфічного характеру, створюючи пересувні намети, покриті повстю, зброю, кінську упряж, специфічний одяг та вироби з повсті, шкіри та дерева..[4]
У курганах гірського Алтайського краю, Східного Казахстану та Монголії було виявлено багато предметів побуту, сільського господарства та військового призначення, зокрема повстяні килими, виготовлені з використанням мозаїки, аплікації та квілтингу, що демонструє багату естетику та високий рівень майстерності. [5]
Для виготовлення одного ширдака потрібно вовну приблизно з п’яти овець[6]. Її якість залежить від породи та сезону стрижки — осіння вовна вважається найкращою, адже вівці в цей час мають густіше руно після пасовищного періоду[5][7].
Виробництво повністю ручне й трудомістке, традиційно ним займаються жінки[8]. Після стрижки вовну миють, сушать, збивають, щоб зробити її пухнастою[6], а потім фарбують природними барвниками. Далі проводиться процес валяння: волокна змочують у мильній воді, розкладають шарами, згортають у рулон і довго перекочують або топчуть, поки не утвориться щільне полотно[5][9].
Ширдак зазвичай створюють у техніці інкрустації з клаптиків повсті контрастних кольорів — найчастіше червоного й зеленого, жовтого й чорного, коричневого й білого. Після висихання підготовленої вовни на однотонний фон накладають яскравий візерунок. Заготовку змочують гарячою мильною водою, згортають у рулон і кілька разів ретельно пресують — «прасують» руками або ногами, щоб волокна з’єдналися.
Коли візерунок закріплюється у структурі повсті, килим розгортають, просочують захисним розчином і знову скручують. Після цього його залишають сушитися. Для створення чіткого орнаменту використовують два контрастні шари фетру, покладені один на один. На верхньому шарі крейдою наносять малюнок[10] і обережно вирізають його гострим ножем, який майстер постійно підточує, оскільки повсть швидко притуплює лезо.
Отримана композиція формує ефект позитиву та негативу — дзеркального співвідношення кольорів, що створює виразний візуальний контраст. Такі візерунки часто насичені символічними образами природи: хвилями, що уособлюють воду, рогами барана як символом сили та достатку, або елементами, що нагадують форму юрти. Зображення овець, пастухів та інших мотивів кочового життя особливо поширені в казахських ширдаках[10].
Вирізані частини повсті ніколи не викидаються — їх використовують для виготовлення іншого, дзеркального за кольорами ширдака, завдяки чому кожен виріб має свого «близнюка».
Килим складається з двох контрастних шарів повсті. На верхньому шарі крейдою наносять орнамент, потім вирізають його гострим ножем, утворюючи дзеркальні позитивно-негативні візерунки. Вирізані частини використовуються для створення другого ширдака з оберненим поєднанням кольорів
Візерунок є ключовим елементом ширдака й несе як інформаційне, так і символічне навантаження[4]. Орнаменти можуть відображати благословення, побажання добробуту або мати оберегову функцію[4].
Серед найпоширеніших мотивів:
- тумар — трикутник, що символізує захист;
- суу — хвилястий або чорно-білий візерунок води, який вважається талісманом проти злих сил;
- стилізовані зображення рогів кіз, води, юрти, овець та пастухів.
Для досягнення декоративного ефекту використовують контрастні кольори — червоний і зелений, жовтий і чорний, коричневий і білий[11]. Візерунки зазвичай мають симетричну композицію й нагадують позитивно-негативні графічні інверсії.
- Туш кьїз
- Ала кийиз
- ↑ Fergus, Michael; Jandosova, Janar (2003). Kazakhstan: Coming of Age. Stacey International. с. 213. ISBN 978-1-900988-61-2.
- ↑ 'Happy Grandmas' Weave Ancient Tradition, Taipei Times, 26 жовтня 2023, процитовано 4 липня 2024
- ↑ UNESCO - Ala-kiyiz and Shyrdak, art of Kyrgyz traditional felt carpets. ich.unesco.org (англ.). Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ а б в Chochunbaeva, Dinara (14 вересня 2019). Shyrdak: A sunny day in Kyrgyzstan. Garland Magazine (амер.). Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ а б в Mongulai (19 квітня 2018). How Mongolian People Make Felt Throughout the Centuries. Mongulai.com (амер.). Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ а б Shearing. Nazmiyal Antique Rugs (амер.). Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ Sheep - Autumn shearing - performance benefit? - Teagasc | Agriculture and Food Development Authority. www.teagasc.ie. Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ Archaeology, Ethnology & Anthropology of Eurasia. Institute of Archaeology and Ethnography SB RAS Press. 2003. с. 152.
- ↑ A Beginners Guide to how to Felt: Felting Techniques 101 -. Felt and Yarn (англ.). Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ а б Turnau, Irena (1997). Hand-Felting in Europe and Asia: From the Middle Ages to the 20th Century. Institute of the Archaeology and Ethnology Polish Academy of Sciences. с. 80—2, 107. ISBN 978-83-85463-52-8.
- ↑ Bloom, Jonathan; Blair, Sheila (14 травня 2009). Grove Encyclopedia of Islamic Art & Architecture: Three-Volume Set. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-530991-1.