Широкий Луг (Україна)
село Широкий Луг | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Закарпатська область | ||||
Район | Тячівський район | ||||
Тер. громада | Нересницька громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA21080090120016549 ![]() | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1765 | ||||
Населення | 1964 | ||||
Площа | 0,721 км² | ||||
Густота населення | 2723,99 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 90516 | ||||
Телефонний код | +380 3134 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°12′56″ пн. ш. 23°45′15″ сх. д. / 48.21556° пн. ш. 23.75417° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
394 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 90516, с.Широкий Луг, вул.Шевченка,143 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() |
Широ́кий Луг — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі. Входить до складу Нересницької сільської громади.
Населення становить 1964 осіб.
Село засноване 1638 року. Згідно з місцевою легендою, першими поселенцями краю були соратники опришківського отамана Ґренджоли, які прибули сюди із Галичини. З-поміж них згадують про засновників родів Шпілька, Дудла, Мідянка, Поковби, Шелемба, Танчинця. На сьогодні ці роди є найбільш чисельними у Широкому Лузі.
Село заселили підлеглі родини Довгаї із сіл Брустури та Тарасівка, ймовірно, між 1605 та 1638 роками, оскільки його назва ще до цього часу не фігурувала у грамотах. У другій половині 17 століття село було придбане у Довгаї родиною Bölsei Budai
У 1781 році виникла парохія, яку впродовж ХІХ століття почергово очолювали Георгій Русин (1844), Антоній Грабар (1854-1896) та Антоній Ізай.
У 1895 році священник Антоній Грабар разом із єпископом Юлієм Фірцаком освятили церкву в селі. За радянської доби приміщення святилища перетворили на склад.
храм Покрови пр. богородиці. 1895.
У 1751 р. згадують дерев’яну церкву св. Параскевії з вежею, вкриту шинґлами, з двома дзвонами і всіма образами.
У шематизмі 1883 р. згадують дерев’яну церкву св. Параскевії, збудовану в 1785 р. У 1895 р. дерев’яну готичну церкву передано в Підплешу, а в Широкому Лузі збудовано муровану базилічну церкву добрих пропоцій зі стрункою вежею, вкритою конічним шатром.
У 1907 р. на вежу підняли дзвони. Нині там п’ять дзвонів. Найбільший відлив Фрідєш Шелтенгофер у Шопроні (Угорщина) в 1883 р. за священика Антона Грабара та дяка Степана Русина, а замовив роботу Федір Дьолоґ. Ще один дзвін виготовив Ян Ґедеон у Пряшеві в 1930 р. на замовлення православної громади. Два малі дзвони – продукція фірми “Акорд” з 1935 р. (один з них купив Іван Поковба з дружиною) і найменший – з 1925 р.
У 1965 р. конічне завершення вежі було замінено новим.
Потрібно віддати належне чеському художнику Вацлаву Фіалі, який за часів Чехословаччини приїжджав сюди з сім‘єю на plein air і залишив не тільки теплі спогади про Широкий Луг, а й зберіг його фраґментально на своїх картинах. Картина - «Неділя в Широкому Лузі» щезла у вирі Другої світової війни. Збереглася лише репродукція.
У селі річка Липовець впадає у річку Лужанку.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1959 | 99.75% |
російська | 5 | 0.25% |
Усього | 1964 | 100% |
- Вершина гори Великий Камінь — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
- храм Покрови пр. богородиці. 1895.
- юдейське кладовище
- Мідянка Петро Миколайович - український поет.
- Орос Ярослав Миколайович - український письменник.
Мідянка П. Стовп у центрі Європи. - Київ: Laurus, 2019. - 296 с.
Погода в селі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |