Широкодзьоб чорноголовий
| Широкодзьоб чорноголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Smithornis capensis (Smith, 1839)[2] | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
| Синоніми[3] | ||||||||||||||||
| Platyrhynchus capensis A. Smith, 1839 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Широкодзьоб чорноголовий[4] (Smithornis capensis) — вид горобцеподібних птахів родини смарагдорогодзьобових (Calyptomenidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений в Субсахарській Африці від Сьєрра-Леоне до Кенії і на південь до південноафриканської провінції Квазулу-Наталь. Трапляється у дощових лісах.
Опис[ред. | ред. код]
Птах завдовжки 12-14 см, вагою 17-27 г (самці важчі за самиць). Має кремезне тіло з великою головою та коротким, але широким дзьобом. Спина, хвіст та крила сірувато-коричневі. Вторинні криючі крил білі. Верх голови чорний. Шия, щоки та ділянка навколо ніздрів сіруваті. Нижня частина тіла біла з чорними прожилками на боках і грудях.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Живе під пологом лісу. Трапляється поодинці або невеликими групами. Знаходиться в постійному русі в пошуках поживи серед дерев. Живиться комахами та іншими дрібними членистоногими. Зрідка може поїдати дрібних плазунів та жаб, ягоди та квіти. Сезон розноження триває, переважно, з жовтня по січень. Гніздо будують обидва партнери. Воно кулястої форми з бічним входом, підвішане на нижній частині гілки дерева. У гнізді 1-3 яйця. Насиджує самиця. Інкубація триває 16-17 днів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2017). Smithornis capensis. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ Smithornis capensis (A. Smith, 1839). Integrated Taxonomic Information System (ITIS) (https://www.itis.gov). Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ Jobling, James A. (2010). Helm Dictionary of Scientific Bird Names. Bloomsbury. с. 358. ISBN 1408133261.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |