Широкорот блакитногорлий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Широкорот блакитногорлий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Eurystomus gularis Vieillot, 1819[2] | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Широкорот блакитногорлий[3] (Eurystomus gularis) — вид сиворакшоподібних птахів родини сиворакшових (Coraciidae).
Вид поширений в Західній та Центральній Африці з Гвінеї до північної Анголи та Уганди, включаючи острів Біоко.
Птах завдовжки до 25 см, вагою 82-117 г. Це пухкий птах з великою головою. Оперення каштанового забарвлення. Горло та низ хвоста блакитні. Крила пурпурово-сині. Дзьоб яскраво-жовтий.
Трапляється на узліссях, галявинах, вздовж водойм. Полює на літаючих комах. За день один птах може з'їсти до 700 комах, загальною вагою до 40 г. В період розмноження активно охороняє свою територію. Гніздо облаштовує в дуплах дерев. У гнізді 2-3 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Eurystomus gularis: інформація на сайті МСОП (версія 2019.3) (англ.) 29 січня 2020
- ↑ Eurystomus gularis Vieillot, 1819. Integrated Taxonomic Information System (ITIS) (https://www.itis.gov). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 12 листопада 2016.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |