Ширяєве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Ширяєве
Shiryaeve gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Ширяївський
Громада Ширяївська селищна громада
Код КОАТУУ: 5125455100
Основні дані
Засноване 1795
Статус з 1965 року
Площа 9,14 км²
Населення 13455 (01.01.2011)[1]
Густота 748,2 осіб/км²
Поштовий індекс 66800
Телефонний код +380 4858
Географічні координати 47°23′16″ пн. ш. 30°11′28″ сх. д. / 47.38778° пн. ш. 30.19111° сх. д. / 47.38778; 30.19111Координати: 47°23′16″ пн. ш. 30°11′28″ сх. д. / 47.38778° пн. ш. 30.19111° сх. д. / 47.38778; 30.19111
Водойма Річка Великий Куяльник
Відстань
Найближча залізнична станція: Затишшя
До станції: 32 км
До обл. центру:
 - залізницею: 164 км
 - автошляхами: 125 км
Селищна влада
Адреса 66800, Одеська обл., Ширяївський р-н, смт Ширяєве, вул. Коробченка, буд. 1а
Карта
Ширяєве is located in Україна
Ширяєве
Ширяєве
Ширяєве is located in Одеська область
Ширяєве
Ширяєве

Commons-logo.svg Ширяєве у Вікісховищі

Ширяєве (в минулому Степанівка, Шараєве) — селище міського типу, адміністративний центр Ширяївської селищної громади і Ширяївського району Одеської області України.

Географія[ред.ред. код]

Положене в західній частині Причорноморської низовини, над р. Великим Куяльником; місцева промисловість.

Історичні відомості[ред.ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому містечку Степанівка (Шараєве) Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 402 особи (203 — чоловічої статі та 199 — жіночої), налічувалось 85 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, поштова станція, відбувались базари[2].

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Степанівської волості мешкало 369 осіб, налічувалось 74 дворових господарств, існували православна церква, синагога, школа, постоялий двір, відбувався торжок через 2 тижні по неділях[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1899 осіб (985 — чоловічої статі та 914 — жіночої), з яких 1119 — православної віри, 567 — іудейської віри[4].

З 1917 — у складі УНР. До середини 1920 в околицях містечка українські сили самооборони чинили спротив окупаційній владі більшовиків. З 1932 комуністи вдалися до терору голодом. З 1941 по 1944 — у складі Румунії.

Постаті[ред.ред. код]

У селищі народилися:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1012)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-259)

Джерела[ред.ред. код]


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.