Шитий код

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В комп'ютерних науках зшитий код — це техніка при програмуванні, де код має форму, яка по своїй будові повністю складається з викликів підпрограм. Він часто використовується в компіляторах, які можуть генерувати код в цій формі або самі реалізовуватись в цій формі. Код може бути оброблений інтерпретатором або просто представляти собою послідовність команд виклику машинного коду.

Зшитий код має кращу щільність, аніж код, що генерується альтернативними методами генерації і альтернативними погодженнями щодо викликів. В кешованих архітектурах він може виконуватись повільніше. Але програма, достатньо маленька, щоб вміститися в кеш процесору комп'ютера, може працювати швидше, аніж велика програма, яка страждає від багатьох промахів кешу.

Зшитий код найбільш відомий своїм використанням в багатьох компіляторах мов програмування. Наприклад, Forth, велика кількість реалізацій BASIC, деякі реалізації COBOL, ранні версії В та інші мови для невеликих мінікомп'ютерів тощо.

Щоб зекономити місце, програмісти утиснули списки викликів підпрограм в прості списки адрес підпрограм і використовували невеликий цикл для виклику кожної підпрограми по черзі.

Моделі потоків[ред. | ред. код]

  • Пряма багатопоточність (Direct threading)
  • Непряма багатопоточність (Indirect threading)
  • Багатопоточність підпрограм (Subroutine threading)
  • Багатопоточність токенів (Token threading)
  • Багатопоточність Хафмана Huffman threading
  • Менш використовувана багатопоточність (Lesser-used threading)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Баранов С., Ноздрунов Н. (1988). Язык Форт и его реализации (PDF) (рос.). Ленінград: «Машиностроение» Ленинградское отделение. с. 43-154. ISBN 5-217-00324-3. Процитовано 14 квітня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]