Шифер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ши́фер (від нім. Schiefer) — будівельний матеріал, плити невеликих розмірів. Використовується для покрівлі дахів.

Традиційно виготовлявся із глинистих сланців. Раніше так називали і необроблений глинистий сланець (див. Овруцький шифер). У сучасній будівельній промисловості шифер (хвилястий профільований та плоский) виробляється із листового асбестоцементу та інших волокнистоцементних матеріалів.

Історично покриття дахів будівель плитками із відповідної якості сланців було досить поширене. З вичерпанням родовищ сланців, придатних для покрівель, було освоєно виробництво невеликих квадратних плиток із азбестоцементу, які вкаладались аналогічним чином і теж отримали у народі назву «шифер». Пізніше з'явились хвилясті та пласкі азбоцементні листи великих розмірів. На них теж перейшла ця назва, хоча у офіційній літературі ця назва не використовується. На даний момент з вичерпанням родовищ азбесту проходить поступовий перехід на волокнистоцементні безазбестові вироби, армовані зазвичай волокнами целюлози.

Види шиферу:

  1. азбестовий шифер;
  2. залізний шифер (в основі сталь з профілем шиферної хвилі);
  3. бітумні листи із синтетичних волокон;
  4. полімерний шифер, у вигляді листів з ПВХ.

Азбестовий шифер[ред.ред. код]

Азбестоцементні листи (те ж саме, що і плоский шифер) виготовляються за особливою технологією, що робить їх унікальними серед інших видів будівельних матеріалів. Ці листи мають прекрасні показники гігроскопічності і повітронепроникності. Ще одна перевага – наявність різних видів одного і того ж матеріалу. На ринку можна знайти як пресований плоский кольоровий шифер, так і плоский не пресований шифер. Природно, відмінність у властивостях в деякій мірі компенсується різницею в ціні.  Плоский шифер часто використовується в малих конструкціях на зразок ларьків і павільйонів, але останнім часом він став популярний і в будівництві житлових будинків. Так як стала можлива обробка плоского шиферу, відмічено його використання для облицювання фасадів та оздоблення офісних приміщень. А висока міцність матеріалу дозволяє використовувати його під час спорудження фундаменту.

Країни Євросоюзу вважають його використання шкідливим для здоров'я через те, що дійсно азбестоцемент при відносно високій температурі виділяє шкідливі речовини, але українські будівельники знайшли спосіб замінити його на хризотилазбест, який широко використовується на українському ринку і ринку країн СНД, не зважаючи на канцерогенність. Маркування азбестоцементних хвилястих листів: ВО - хвиля звичайна ВС - хвиля середня ВП - хвиля промислова СЕ - середньо європейська хвиля

Залізний шифер[ред.ред. код]

Даний вид шиферу набув свого поширення завдяки наступним показниками:

  1. технологічність;
  2. простота монтажу;
  3. відмінні експлуатаційні властивості;
  4. довговічність;
  5. доступна вартість.

Залізні листи є достатнім морозостійким покрівельним матеріалом, який володіє високою стійкістю до механічних пошкоджень. Його гнучкість і легкість дозволяють здійснювати покрівельні роботи на дахах складної конфігурації.

повернутися до змісту

Бітумний шифер[ред.ред. код]

Бітумно-волокнистий покрівельний матеріал — сучасна альтернатива класичному шиферу.

Його основу складає скловолокно або ж оброблена целюлоза. В процесі виготовлення на основу наноситься бітумна просочення, барвистий або полімерний шар. До відомим маркам цього листового матеріалу відноситься ондулін єврошифер і. Форма профілю даних покрівельних покриттів та методи укладання мало відрізняються від класичного азбестового матеріалу.

Але в порівнянні з ним бітумні листи мають такі властивості:

  • набагато легше;
  • більш міцні.

Невелика вага аркушів дає можливість укладати їх поверх старого покриття без необхідності посилення кроквяної конструкції.

При дотримань правил монтажу бітумно-волокнисті листи витримують сильні вітрові (55 м/с) і снігові (300 кг/кв.м) навантаження. Крім цього, бітумне покриття має хорошу звукоізоляцію.

Полімерний шифер[ред.ред. код]

Полімерний шифер на сьогоднішній день є одним з продуктів преміум-класу в категорії будівельних покрівельних матеріалів. Полімерний шифер по порівнянні з іншими покрівельними матеріалами має безліч переваг. Мінімальні недоліки цього матеріалу здаються несуттєвими. До основних переваг даного покриття можна віднести високу міцність, його привабливий вигляд і простоту монтажу. Полімерний шифер найчастіше використовують в дерев'яних спорудах, виробничих цехах, будівлях допоміжного призначення, улаштування козирків і т. д. 

Переваги полімерного шиферу: - практичний у використанні; - стійкий до природних факторів; - безпечний; - характеризується захисними функціями; - легка вага; - колірне розмаїтість; - екологічний.

Недоліком пластикового(полімерного) шиферу є гарантійна тривалість експлуатації становить 15 років. Це мало. До того ж він може бути використаний тільки в кліматичних зонах з температурним режимом від -20 до +50 0 С.

Склад матеріалу

Для пластикового покрівельного матеріалу немає певного Госту. Тому багато вітчизняні виробники організовують виробництво шиферу на підставі запозичених або власних ТУ. Панелі можуть мати два види складу: - армований; - однорідний. Однорідні панелі шиферу складаються з полівінілхлориду. До складу армованих панелей входить також скловолокно. Виробники випускають листи різних розмірів. Стандартним є 20 х 09 м. Виробники також пропонують своїм клієнтам рулонний пластиковий шифер. Фото кожного виду панелей ви можете знайти в місцях продажу.

Полімерний шифер безпечний у використанні. Він ретельно протестований, схвалений і сертифікований. Це покриття характеризується відмінними захисними властивостями. Наприклад, пластиковий шифер з вбудованим ультрафіолетовим пакетом є надійним щитом від шкідливих УФ-променів. Вогнестійкий матеріал, стійкість до вогню відповідає А-класу. Крім того, покриття матеріалу, що не проводить струм, а значить він не здатний притягувати електричні розряди блискавки. Слід також згадати відмінні звуко - та теплоізоляційні властивості матеріалу.

Джерела[ред.ред. код]

  • Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2..


Будинок Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.