Шиферець масковий
| ?Шиферець масковий | |
|---|---|
![Масковий шиферець (Національний парк Теньєнте-Агріпіно-Енсісо[de], департамент Бокерон, Парагвай)](https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Lophospingus_pusillus_en_el_Parque_Nacional_Teniente_Enciso_(cropped).jpg) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Підродина: | Thraupinae |
| Рід: | Шиферець (Lophospingus) |
| Вид: | Шиферець масковий |
| Біноміальна назва | |
| Lophospingus pusillus (Burmeister, 1860) | |
| Синоніми | |
| Gubernatrix pusilla | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lophospingus pusillus |
 Віківиди: | Lophospingus pusillus |
 EOL: | 1050347 |
 ITIS: | 560877 |
 МСОП: | 22723137 |
 NCBI: | 357706 |
Ши́ферець масковий[2] (Lophospingus pusillus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Довжина птаха становить 14 см. У самців голова і горло чорні. Над очима широкі білі "брови", на щоках широкі "вуса", що формують на обличчі чорну "маску". Верхня частина тіла, крила і хвіст сірі, за винятком білих кінчиків покривних пер крил і білих крайніх стернових пер. Нижня частина тіла переважно блідо-сіра. На голові характерний прямий гостроконечний чорний чуб. Дзьоб жовтувато-рожевий. Самиці мають дещо більш тьмяне забарвлення, "брови" і "вуса" у них менш чіткі, крила і спина мають коричнюватий відтінок[4].
Маскові шиферці мешкають на півдні Болівії, заході Парагваю і півночі Аргентини. Вожни живуть в рідколіссях і сухих чагарникових заростях в регіоні Гран-Чако. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 2200 м над рівнем мор, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться насінням і дрібними безхребетними, яких шукають на землі. Гнізда будується самцем. Воно має чашоподібну форму, робиться з лишайників і рослинних волокон, скріплюється павутинням, встелюється шерстю і тонкими корінцями.
- ↑ BirdLife International (2016). Lophospingus pusillus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 663. ISBN 978-0-292-71748-0.
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |