Шкала Реомюра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шкала́ Реомю́ра — температурна шкала, запропонована в 1730 році французьким вченим Рене Антуаном Реомюром, який описав винайдений ним спиртовий термометр.

Одиниця — градус Реомюра (°R), 1 °R дорівнює 1/80 частині температурного інтервалу між опорними точками — температурою танення льоду (0 °R) і кипіння води (80 °R). 1°R = 1,25 °C. Виходить 1 °C = 0,8 °R (відповідно 1 °R = 1,25 °C). Хоч насправді за оригінальною шкалою реомюра має бути 1 °R = 0,925 °C. Це було пов'язана з тим, що суміш вода-спирт за температури кипіння води (100 градусів Цельсія) розширюється рівно на 8 %. У 1772 році у Франції в якості стандартної була прийнята температура кипіння води, що дорівнює 110 градусам Реомюр.

В наш час[коли?] шкала вийшла з ужитку, найдовше вона зберігалася у Франції, на батьківщині автора.


Посилання[ред. | ред. код]