Шкельонок Микола Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шкельонок Микола Йосипович
Народився 1899[1]
Пекотинеd, Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помер 1946[1]
Мінськ, СРСР
·повішення
Країна  Російська імперія
 Польська Республіка
 Райхскомісаріат Остланд
Діяльність історик, журналіст, політик
Alma mater Вільнюський університет
Заклад Q6537735?
Q13030928?
Раніца (газета)
Belaruskaya gazetad
Членство Білоруське наукове товариство
Білоруський студентський союзd
Q3919781?
Білоруський національний комітет
Білоруський національний центр
Білоруська центральна рада
Білоруська визвольна армія
Партія Білоруська незалежницька партія

CMNS: Шкельонок Микола Йосипович у Вікісховищі

Шкельонок Микола Йосипович (1899(1899), c. Пекотине, Дісненський повіт, Вільнюська губернія — 1946) — білоруський громадський, військовий та політичний діяч, історик, журналіст.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1932 закінчив Вільнюський університет, за освітою юрист. Один із засновників студентської організації «Скарынія» у Вільнюському університеті. Працював юристом у Вільнюсі.

З 1934 — член правління Білоруського інституту економіки та культури, а з 1935 — Президії Білоруського національного комітету у Вільнюсі. Брав участь у виданні журналів « Студэнцкая думка» та «Калоссе».

У 1936 став одним із засновників Білоруського національного фронту, членом редакції її органу — газети «Беларускі фронт».

15 червня 1940 незаконно перетнув литовсько-німецький кордон.

З 1940 — у Берліні.

Входив до складу керівництва Білоруського національного центру, редагував газету «Раніца» з березня 1942 — головний редактор.

Брав участь у роботі білоруських курсів у Празі та у складанні підручника з німецької мови для білорусів Петра Бакача.

З 1943 обіймав посаду першого віце-президента Білоруської центральної ради (БЦР), був редактором «Беларускай газеты», бюлетеня «Беларуская карэспандэнцыя». Учасник ІІ Загальнобілоруського конгресу в Мінську (червень 1944). Член Білоруської партії незалежності[2].

З липня 1944 в Берліні був 2-м секретарем БЦР. З березня 1945 — у Польщі.

У 1945 повернувся до Білорусі, щоб зміцнити організацію «Чорны кот».

Миколу Йосиповича прозвали «Скляний».

Був призначений командиром загону. Загін «Скляного» був відправлений на Борисівщину, але по дорозі загін потрапив у засідку, організовану радянськими спецслужбами.

Після запеклого бою вижили лише 7 із 32 бійців загону Шкельонка, а сам Микола Йосипович був важко поранений та заарештований радянськими органами державної безпеки.

За деякими даними, помер у мінській тюремній лікарні МДБ, за іншими, на початку 1946 засуджений до смерті.

Твори[ред. | ред. код]

  • 400-лецьце Літоўскага Статуту // Студэнцкая думка. № 1 (1930).
  • Проба аналізы народнай гаспадаркі Беларусі з пункту гледжання яе эканамічнай самавыстарчальнасці // Студэнцкая думка. № 2 (1930).
  • У трохсотыя ўгодкі смерці Вялікага канцлера Льва Сапегі // Гадавік Беларускага науковага таварыства. Сш. 1. Вільня, 1933. С. 17—45.
  • Копныя суды ў Беларусі // Нёман. № 3-5 (1934).
  • Падзел гісторыі Беларусі на перыяды // Запісы Беларускага навуковага таварыства. Вільня, 1938. С. 1—8.
  • Тэрыторыя Беларусі і яе дагістарычнае насельніцтва // Калосьсе. Кн. 2-3 (1938).
  • Сінтэза беларускай гісторыі // Калосьсе. Кн. 4 (1938). С. 233—237.
  • Уводзіны да вывучэння гісторыі Беларусі (1938)
  • Аб «тутэйшых» // Беларускі фронт, № 14 (15.07.1939)
  • Да літоўска-беларускіх адносінаў // Беларускі фронт, № 16 (15.08.1939)
  • Культурнае рабства // Калосьсе. Кн. 1 (1939).
  • Эканамічны нарыс Беларусі. [Бэрлін]: Раніца, 1940.
  • Беларускі народ уневажняе бяспраўныя пастановы. [Бэрлін], 1945.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б MAK
  2. Сяргей Ёрш. Вяртаньне БНП. Асобы і дакумэнты Беларускай Незалежніцкай Партыі. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 18 серпня 2020.(біл.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Беларусь і суседзі. Гістарычныя нарысы», Białoruskie Towarzystwo Historyczne, Białystok 2003, ISBN 83-915029-4-5