Школа Америк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут Західної півкулі зі співробітництва у галузі безпеки
англ. Western Hemisphere Institute for Security Cooperation
WHISC
WHISC logo.jpg
Panamá - Escuela de las Americas - 2006.JPG
32°21′54″ пн. ш. 84°57′21″ зх. д. / 32.36500000002777711° пн. ш. 84.95590000002778197° зх. д. / 32.36500000002777711; -84.95590000002778197Координати: 32°21′54″ пн. ш. 84°57′21″ зх. д. / 32.36500000002777711° пн. ш. 84.95590000002778197° зх. д. / 32.36500000002777711; -84.95590000002778197
Міжнародна назва англ. Latin American Training Center - Ground Division
англ. Western Hemisphere Institute for Security Cooperation
англ. US Army School of the Americas
Тип військовий навчальний заклад і школа
Країна Flag of the United States.svg США
Розташування Колумбус і Зона Панамського каналу
Засновано 1946
Випускники [[::Категорія:Випускники Школи Америк|:Категорія:Випускники Школи Америк]]
Сайт benning.army.mil/tenant/whinsec/

«Інститут Західної півкулі зі співробітництва у галузі безпеки» (WHISC — Western Hemisphere Institute for Security Cooperation), раніше — Школа Америк (SOA, School of the Americas) — спеціалізований військово-навчальний заклад, заснований 1946 року. Утримується за рахунок уряду США. Нині кампус розміщується у місті Колумбус (Джорджія). За часів холодної війни готувала кадри для антикомуністичних режимів.

Історія[ред. | ред. код]

1946 року, після початку «холодної війни», у зоні Панамського каналу, на території американської військової бази Форт-Амадор було створено «Латиноамериканський тренувальний центр» (англ. Latin American Training Center – U.S. Ground Forces)[1].

Протягом 1949 центр було розширено, переміщено на територію американської військової бази Форт-Гулік, після чого він отримав нову назву — Карибський тренувальний центр Армії США (U.S. Army Caribbean Training Center). 1963 центр отримав нову назву — «Школа Америк» (U.S. Army School of the Americas).

Станом на 31 грудня 1980 року у «Школі Америк» було підготовлено 38 854 військовослужбовців, поліцейських та співробітників органів безпеки[2].

У 1980-их навчальні плани Школи Америк включали й навчання тортурам[3].

1984 центр було переміщено на американську військову базу Форт-Беннінг[4].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

2004 Венесуела припинила підготовку військових кадрів і співробітництво з центром[5]. 28 березня 2006 року про припинення співробітництва з центром оголосив уряд Аргентини[6]. 18 лютого 2008 подібну заяву зробив і президент Болівії.

SOA Watch[ред. | ред. код]

1990 року у Вашингтоні було створено правозахисну організацію «School of the Americas Watch» (SOA Watch), метою якої стало привернення уваги громадськості до діяльності «Школи Америк» та її випускників, пов'язаних з ними ексцесів, порушень законності та прав людини. Щороку «SOA Watch» проводить пам'ятний мітинг біля воріт американської військової бази Форт-Беннінг, на території якої розміщено центр[7].

В результаті 2000 року влада США знову перейменувала центр на «Інститут Західної півкулі зі співробітництва в галузі безпеки», а також запровадила до програми навчання 8-годинний лекційний курс про права людини.

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Серед випускників Школи — багато людей, які у подальшому стали диктаторами. Наприклад, Мануель Нор'єга, Омар Торріхос, Леопольдо Галтьєрі, Роберто Віола, Хуан Веласко Альварадо, Ефраїн Ріос Монтт.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.benning.army.mil/WHINSEC/about.asp?id=37
  2. В. Віхров. Выкормыши «школы диктаторов» // «Известия», № 69 (20780) від 9 березня 1984. стор.5
  3. Editorial (28 вересня 1996). School of the Dictators. The New York Times. Процитовано 2014-08-15. 
  4. Gill, Lesley. The School of the Americas — Military Training and Political Violence in the Americas. Durham: Duke University Press. 2004. p.25
  5. National Venezuela Solidarity Conference // SOA Watch
  6. Argentina & Uruguay abandon SOA! // SOA Watch від 28 березня 2006
  7. На акции протеста против «Школы обеих Америк» в США арестованы журналисты («Committee to Protect Journalists», США) // ИНОСМИ.RU від 24 листопада 2010

Посилання[ред. | ред. код]